Пожежа на вулиці Сімака: гасили 10 годин

Мій дім — то моя фортеця, і якщо з нею щось трапляється, людина стає беззахисною. Без даху над головою залишилися мешканці будинку №42, що на вулиці Сімака. Дим помітили сусіди, вони і викликали пожежну бригаду.

Валерій Вітковський, начальник окремого поста СДПЧ-9: “Складністю гасіння було те, що кількість паливно-мастильних засобів та води була недостатньою. Ділянка даного району є безводною. відділення працювали до 3-ої ночі”.

Для поширення вогню були сприятливі умови: купа лахів та паперу, що його багато років поспіль господарі зносили до свого помешкання та хліва. Економили газ, тому їжу готували на печі, яку топили сухостоєм та ганчір’ям, розповідають сусіди. На момент займання мешканці будинку знаходилися у дворі. Коли помітили полум’я, стали гасити його власними силами.

До місця події посходилися сусіди. Хвилювалися, аби вогонь за вітром не перекинувся на їхні хати і паркани. За короткий термін полум’я охопило вcе горище, і буквально на очах воно стало схожим на згарище. Хату можна було врятувати, обурювалися сусіди.

Сусідка: “Через час приехала машина, потом уже видят. что ничего не могут сделать, спасайте хоть хату, черт с ним, с хлевом. Вызывают вторую, она тоже через 40 минут приехала. Потом третья, сейчас ни одной нету, воду нет. Все! А они лезут. пока свет отключили...”.

Сусідка: “Чого одна машина працює, де пожежники? Одна тут, іна там! Чого без води приїжджають?!”.

Сусідка: “Машина без води стоїть, нема кому, люди горять, а їх нема. Спочатку спостерігаю, бачила дим. Це ще в п’ять годин трапилось. Пожежні тільки через час приїхали”.

Бачачи, що вогонь розгоряється все більше, один із тамтешніх жителів став допомагати пожежним. Чоловік виліз на дерево і почав лити воду зі шлангу. Спільна боротьба із вогнем тривала до ночі.