Ось уже майже шість років у Бердичеві діє центр реабілітації алко- та наркозалежних людей “Лехайм”. Це не багатоповерхівка із сотнями пацієнтів та солідним складом медичного персоналу, а звичайний житловий будинок із невеличким домашнім господарством. Мешкає у ньому сім дорослих чоловіків, які самостійно можуть і їсти приготувати, і випрати, і випрасувати. Їхні долі різні, але горе одне — алкогольна або ж наркотична залежність. Андрій перебуває у центрі з квітня місяця. Вилікувавшись від алкоголізму, допомагає стати на правильний шлях іншим підопічним закладу.
Андрій, наставник центру реабілітації алко- та наркозалежних “Лехайм”: «Последние семь лет я все свое время посвящал алкоголю, делал неправильные вещи. Слава Богу, меня нашли люди, которые рассказали о центре. Я услышал, поверил. Пришел сюда в надежде исцелиться, изменить свою жизнь. И сейчас мне это все помогло, помогли и ребята, и наставники центра.»
На життя у центрі його мешканці не жаліються. Кажуть, що перебуваючи тут, багато чого обдумали, багато в чому змінилися. І у цьому, переконані, лише Божа заслуга. Саме тому до розпорядку їхнього дня, крім господарчих робіт, входять уроки Слова Божого. На таких заняттях колишні хворі мають змогу не лише пізнати Господа, а й поспілкуватися з ним через молитву.
Підопічні “Лехайму”, що з єврейської означає “за життя”, завжди мають право вибору: лікуватися чи продовжувати йти неправильним шляхом, говорить директор центру Сергій Романенко. Закладів, подібних до “Лехайму” в Україні близько 120-ти. Їхні працівники впевгнені: тамтешня атмосфера допомагає тим, хто лікується у них, змінювати своє життя на краще.
Сергій Романенко, директор центру реабілітації алко- та наркозалежних “Лехайм”: «За 5 з половиною років багато людей пройшли тут реабілітацію, і одразу видно, як вони змінюються, оживають. Слово Боже говорить: “Пізнай істину, і істина зробить тебе вільним.”»
Поруч із чоловічим центром реабілітації у Бердичеві діє більш юний за віком жіночий. Це — двокімнатна квартира по вулиці Ново-Іванівській, розрахована максимум на 5 чоловік. Але і жінки, які лікуються, і наставниці, задоволені й тим, що мають.
Олена — колишня наркозалежна із тринадцятирічним стажем, курс реабілітації проходила самостійно, оскільки центру тоді ще не було. Щоправда, розповідає, допомогли віруючі з єврейської общини “Яхад”. Ось уже 5 років жінка не вживає ні алкоголю, ні наркотиків, у центрі допомагає решті хворих.
Олена, наставниця центру реабілітації алко- та наркозалежних “Лехайм”: «У меня на сердце, естественно, было желание помагать другим людям с такими же проблемами, как у меня. А мечтой всегда был центр, куда женщины могли бы обращаться со своими проблемами и алкогольного, и наркотического характера.»
Зовсім інша історія у Лілії Охтиренко. Вперше йдучи до центру, вона навіть не знала, що там робитиме, але Господь надолужив її, допоміг, і зараз вона не уявляє свого життя без наставницької роботи.
Лілія Охтиренко, наставниця центру реабілітації алко- та наркозалежних “Лехайм”: «Год назад, когда только образовывался центр для женщин, мне предложили там работать. Я, конечно, не очень хотела потому, что никогда не употребляла ни алкоголь, ни наркотики. Пришла, попробовала и увидела, что это мое служение. Каждый считает, что беда где-то ходит, а она рядом. А девочки, которые здесь находятся, стали мне уже родными, я их очень люблю.»
Наставники центру “Лехайм” та його підопічні впевнені в одному: не потрібно боятися зізнатися самому собі у біді, що з тобою трапилася. Після реабілітації від залежності люди починають жити новим життям, кажуть працівники закладу, вільним від наркотиків, алкоголю, від помилок минулого. Допомога, що її надають у центрі, зміцнює віру не лише у Бога, а й у людей.
Сергій Романенко, директор центру реабілітації алко- та наркозалежних “Лехайм”: «Хочу звернутися до людей, до батьків, до рідних, у яких є родичі із проблемами зловживання наркотиків чи алкоголю. Нехай звертаються до нас: ми завжди вислухаємо, допоможемо тим, хто прагне змінити своє життя.»
Автор: Ніна Сільченко
Камера: Андрій Пеньківський
Джерело: ТРК "ВІК"