Бердичівським ринком лунали афганські пісні

Днями бердичівським ринком лунали пісні про Афган. Автори більшості з них невідомі, ці твори прості за виконанням і пронизливі за змістом. У них виконавці називають себе чужими серед своїх, нікому непотрібними, скаліченими та кинутими напризволяще. Так проявляється афганський синдром – синдром тих, хто воював у «гарячих» точках. Якщо у Велику Вітчизняну війну воїни гинули за Батьківщину, то за що у чужих країнах на мінах підривалися їхні внуки - молоді хлопці? Чи не в усіх піснях лунало це запитання.

Подібні акції зі збором коштів у Бердичеві відбуваються вчетверте, розповідають артисти. Представляються вони членами організації «Солдати імперії». Діє вона у Санкт-Петербурзі із 1994 року і об’єднує усіх, хто пройшов стежинами Афганістану, Чечні, Північного Кавказу.

Микола Андреєв, представник організації «Солдати імперії»: « Мы помогаем инвалидам, которые еще больше обездвижены, чем мы. Ездим городами Украины, такими, как Киев, Черкассы, Винница, Белая Церковь, Житомир, Борисполь. Везде общаемся з афганцами, кому тяжело, постоянно приезжаем, привозим провизию, и просто поддерживаем компанию».

Поспішаючи у своїх справах, люди все ж зупинялися на кілька хвилин, аби послухати душевних пісень. А якщо і не зупинялися, то як правило, кидали до скриньки гроші.

Бердичівлянка: « Пісні чіпляють за душу, але слів після виступу немає».

Бердичівлянин: «Враження щодо Афгану великі, а мене там дядько воював. Ці люди за нас воювали, стояли за те, щоб ми жили».

Не секрет, що співчуваючи нужденним, слід бути обережними. Наприклад, інтернет-сайт організації «Солдати імперії» містить попередження. У 95 відсотках випадків люди, що видають себе за військових ветеранів, насправді є шахраями. Тому проявляючи своє милосердя, не завадить поцікавитися документами, що посвідчують особи артистів.