У Бердичеві у розпалі ялинкові базари

Відтоді, як у 17-му столітті Петро I за західним прикладом наказав святкувати Новий рік на початку січня, а не вересня, ялинка стала головним деревом цього свята. До того часу її функції у слов’ян виконували дуб і вишня. А першими прикрасили ялинку давньогерманські племена, котрі вірили, що в цьому дереві є дух, який охороняє усе живе в лісі. Щоб задобрити божество, люди вішали на ялинку мисливські трофеї. Сучасники декорують її іншими речами, та під Новий рік так само носяться з колючими деревцями.

Останні два тижні прилегла до кооперативного ринку територія перетворилась на ялинково-сосновий ярмарок. Живі та штучні, великі і маленькі, пишні і не дуже — усіх їх пильно роздивляються люди. Ціни на деревця коливаються в межах від 25 до 200 гривень. Щодо висоти ялинки, тут городяни дотримуються правила золотої середини, розповідають продавці.

Ганна, продавець ялинок: «Ялинки беруть в основному до 2 метрів, пишні. Більшої висоти беруть для дитячих садків та шкіл. З1-го теж будемо торгувати, адже ще деякі люди ходять і шукають ялинку».

Як правило, торгівля починається після 20-го грудня, напередодні католицького Різдва. А от масовим попитом ялинки користуються за 5-6 днів до Нового року, і не лише ялинки.

Валентин, продавець ялинок: «В основному беруть сосну, бо довше стоїть. Криза на нас не впливає, купівля нормальна. А ялинки виписуємо у лісництві».

На підтвердження своїх слів Валентин демонструє клеймо — своєрідний знак якості та паспорт ялинки, що його ставлять у лісництві. Відсутність такого знаку на стовбурі дерева свідчить, що його зрубали незаконно.

Поруч із цілими деревами популярністю користуються міні-ялинки, виготовлені з гілочок та прикрученими на них шишками. Коштує така краса 25 гривень. А декому до вподоби пишне колюче гілля.

Хоч настрій потроху стає святковим, і ялинки люди купують, продавці не зовсім задоволені: у Бердичеві торгувати, кажуть, фактично нема де. Звертаються до влади з проханням допомогти.

Останнім часом не вщухають дискусії щодо того, чи доцільно заради лічених святкових днів рубати живу ялинку. Виробники знайшли альтернативу — ялинки із синтетичних матеріалів. Їх на базарі не багато, вартують від 200 до 600 гривень. Штучними бувають і ялинки і сосни, зовнішній вигляд багатьох майже ідентичний живим деревам. Тільки перші більш практичні, кажуть продавці. Вистачає на кілька років, хвоя не обсипається, смола не проступає. А специфічний ялинковий запах можна створити за допомогою ароматизаторів, спреїв та ефірних олій. Знаючи усе це, покупці діляться на тих, хто «за» штучні атрибути, і «проти» них.

Для ялинки необхідне вбрання. Свого часу ним слугували справжні фрукти, особливо яблука. Винахідниками першої у світі скляної кульки стали німці. В один з років 18-го століття був неврожай яблук, і аби не зрадити традиції та не позбавити новорічну ялинку прикрас, у країні виготовили кульки зі скла. На теренах Радянського Союзу ялинкові прикраси з’явилися після Першої Світової Війни, коли стали відкриватися підприємства з їх виготовлення. Нині на зміну скляним іграшкам приходять пластикові, тож перших на ринку майже немає. А ті, що є, коштують щонайменше 3 гривні. Натомість є кульки різних розмірів та кольорів, фігурні прикраси та багато іншого. Іграшки коштують від 70 копійок до 8 гривень за штуку. Охочих придбати цікавинку вдосталь, кажуть торговці.

Ольга, продавець ялинкових прикрас: «найчастіше купують кульки, дідів Морозів та тваринок. Хтось купує десять, а хтось і більше».

Донедавна співаючий Дід Мороз був рідкістю. Тепер ці іграшки теж урізноманітнились. Дідугани вітають з Новим роком, грають на барабанах та саксафонах.

Чимало на ринку і тигрячої атрибутики: м’які іграшки, магніти, сувеніри. А от скляних ялинкових іграшок із зображенням символу прийдешнього року знати не вдалось. Такі речі, за словами продавців, якщо були, то в малій кількості, і їх уже розібрали.