У православних та греко-католиків почався Великий піст.

Триватиме він сім тижнів й завершиться перед Великоднем, який цьогоріч припадає на 4 квітня. Сорокаденний піст або Чотиридесятниця вважається одним із найсуворіших та найважливіших у житті Церкви та у житті кожного віруючого. Святі отці кажуть: “Бог благословив цей час для покаяння людей, для молитов і очищення душі від гріхів та пороків.”

протоієрей Віталій Бойков, благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору: «Цей період є благословінням Матері Церкви на утримання від наших звичайних продуктів харчування, від звичайних занять. Все має бути покладено на потребу єдину, щоб наше життя не побуждало до недобрих вчинків, наша плоть людська до страстєй, до різних спокус. »

Перший та останній тижні Великого посту вимагають найбільшого обмеження у їжі, строгості у поведінці й контролю над думками та помислами.

протоієрей Віталій Бойков, благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору: «Перші три дні називаються “сухоедением”. Вживати можна незварену їжу. А починаючи з п’ятниці, можна буде куштувати зварену на воді їжу. Їжа на олії дозволяється лише у суботу та неділю на протязі усього посту.рибу можна лише у День Благовіщення та у Вербну неділю.»

Під час посту одяг у храмі змінюється зі світлого на темний. Цим виказується сум за втраченим Адамом та Євою раєм. Але не потрібно постійно перебувати у сумі, каже отець Віталій. Це час боротьби людини зі спокусами. Віруючий, озброєний словом Божим, з усмішкою пройде цей непростий шлях утримання. Гніватися так само грішно, як пити вино або їсти м’ясо.

протоієрей Віталій Бойков, благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору: «Головна частина посту заключається не в тому, що потрапляє до нашого столу, а у тому, що є в нашій душі. Коли ми утримуємось від їжі, але не втримуємо себе від осудження, від поганих вчинків, тоді наша праця буде марною. Безумовно, пріоритет посту надається духовній його частині.»

Для одних людей піст — перевірка сили волі. Для інших — звичайні сім тижнів їхнього повсякденного життя. Строгість посту не може бути для всіх однакова. Людина може обмежувати себе у їжі тоді, коли це не шкодить її здоров’ю.