Гастролера, який за пару днів обчистив кілька осель бердичівлян, затримали на днях працівники Бердичівського міськвідділу внутрішніх справ. Чоловік щойно вийшов з тюрми, де провів 6 із лишнім років за грабіж. Побував у себе на малій Батьківщині на Рівненщині, і подорожуючи далі країною, зупинив погляд на Бердичеві. До міста прибув із телефоном та годинником, що їх встиг украсти в одному із сіл. На привокзальній площі познайомився з чоловіком. Знайомство вирішили закріпити пляшкою. Гроші на гулянку мав принести продаж вкраденого телефону. Шукати клієнта довго не довелося: мобільний придбала продавець одного з тамтешніх торговельних кіосків.
Василь Т., затриманий: “Мы приходим к готелю… Напротив него стоят киоски – там продают пиво-сигареты. Прошелся сначала по таксистам – те покупать не захотели. А вот в одном из ларьков продавец даже не задумывалась: у меня, говорит, телефон есть, а вот у сына – нет… Я назвал ей цену, та показалась ей высокой. Говорит: «40 грн. я вам за него дам». Дала нам деньги, мы за них сразу пива купили, воды, сигарет. Я ей еще часы предложил, но женщина сказала, что своих денег у нее нет, только с кассы, так что часы она у нас уже не покупала.”
Випили, розповідає Василь, закусили, зустріли зорю... З її настанням прийшла думка “відвідати” якусь оселю. “Брати” квартиру зловмисники не ризикнули: Василь надавав перевагу приватним будівлям, мовляв, так дещо простіше: вибив ліктем вікно — та й усе.
Василь Т., затриманий: “Перешли через рельсы, зашли в частный дом. Там взяли золотое кольцо, DVD-проигрыватель, телефон, покушать немного, напарник еще и приоделся… С этими вещами вернулись на вокзал. Кольцо продали за 500 грн. на точке, где принимают золото… Я забрал деньги и с напарником и с сумкой с награбленным мы пошли искать столовую, чтоб выпить и закусить.”
Знову випили, знову закусили... Цього разу для святкування пара обрала одне з кафе поблизу Кооперативного ринку. “Насвяткувались” чоловіки так, що зрештою загубили одне одного. Сумувати Василь не став: у кафе познайомився із жінкою. Вирішили провести час разом. По дорозі до її оселі, кавалер попросив телефон, з яким і зник. Пішов на вокзал, продав його за 15 грн. та й поїхав до Козятину. Там вдерся ще до однієї хати, в якій знайшов 800 грн. Повернувся до Бердичева, знову гульнув у кафе. Вранці — на ринок. Там чергове знайомство, продаж годинника і пляшка на двох.
Василь Т., затриманий: “После этого говорю, что неплохо бы еще в какой дом залезть – одной бутылки что… Мало… Прошлись по частному сектору. Пока товарищ стоял на стрёме, я зашел в один из домов. На трильяже заряжалось два телефона. Я их отключил и взял с собою. Потом с напарником мы снова пошли на рынок.”
Поки зловмисник гуляв містом, правоохоронці спіймали його компаньона. Зустріч “товаришів” відбулася на вокзалі, який так сподобався гастролеру. Саме там його і взяли. Побув Василь на волі аж трохи більше місяця. Що штовхнуло на злочин? Горілка.
Василь Т., затриманий: “Когда «цепанешь» водки, то уже разницы никакой нет. Выпить хочется, а денег нет и никто не угощает. Вот и лезешь в квартиру. Если деньги найдешь – вообще хорошо, ну а если вещь какую, то можно продать. Вот и будет на что выпить.”
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Джерело: ТРК "ВІК"
Просмотрено: 1314 раз
