У ніч з суботи на неділю у Свято-Миколаївському соборі почалася Великодня полуношниця. Цього року паску відзначають 4-го квітня, востаннє такого числа її святкували у 1942-му і 53-му роках. Найближча рання Паска буде у 2037-му.
Зазвичай Великдень у християн різних конфесій не співпадає через юліанський і григоріанський календарі, що ними послуговуються православні та римо-католики. Збіг пасхалії відбувається раз на декілька років. Востаннє таке було у 2007-му. Відповідно до календарів, наступного року східні і західні християни також відзначать Великдень разом, потім пасхалії збігатимуться у 2014-му і 17-му роках. Священослужителі радіють із таких співпадінь, проте нічого символічного у цьому не вбачають, говорячи, що вчення Христа має об’єднувати людей, а не розділяти їх.
Під всеношної читають канон, потім святі отці заносять у вівтар плащаницю. Її кладуть на престол, після чого розпочинається Великодня святкова служба.
Віряни виходять на Хресний хід, урочисто, з піснеспівами обходять навколо храму. Перед зачиненими дверима починається Великодня заутреня. Вперше в році співають «Христос Воскрес!».
Зачинені двері храму символізують собою печеру, в якій було поховано Ісуса Христа. Коли ще було темно, жінки-мироносиці пішли до гробу, аби помазати тіло Спасителя. Там побачили ангелів, які сповістили про те, що Христос Воскрес і цим переміг смерть.
Великдень символізує звільнення від зла, рабства і духовної смерті. У природі це день перемоги весни над зимою. За повір’ям, коли Христос воскрес, сонце не заходило за обрій, тож день був довгим, тому і назвали його Великоднем.
Ще Паска є святом свят і торжеством торжеств. Вітаючи з нею, духовні особи бажають, аби світла пасхальна звістка увішла до кожного серця і оселі.
Протоєірей Віталій Бойко, благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського храму: «Бажаю, щоб ми були вірні тій події, яку нам дала історія людства. Ми її згадуємо, адже нею воскреслий Христос відкрив нам врата вічності, дарував нам життя вічне. Я бажаю вам, дорогі брати і сестри, провести ці дні у радості, яку нам подарував Христос-життєдавець. Христос Воскрес! Воїстину Воскрес Христос!”
Доки в урочистій тиші великодньої ночі у соборі іде служба, ззовні храм та центральну вулицю обплів людський вінок. Тут воєдино зібралися городяни різного віку, соціального статусу і професій.
Полум’я свічок вихоплює з напівтемряви вишиті рушники, крашанки, паски. На обличчях — спокій та очікування на диво. Раптом тиша вибухає радісним лунанням дзвонів. Настає момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння. Під цей передзвін та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене у кошиках добро.
Великодній привіт "Христос Воскрес" перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць при Господньому гробі. Цей радісний привіт уже сотні років живе у народі впродовж цілого пасхального часу. Цими словами люди висловлюють великодню радість і визнають віру в Христове воскресіння.
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Віталій Сінєльніков
Джерело: ТРК "ВІК"