Делегація з представників міської влади та сусідів завітала до помешкання Казимира Романовича Грабського, аби привітати чоловіка зі 100-м днем народження. Не кожен ювіляр у такому віці зустрічає гостей у подвір’ї, відзначали присутні, бажаючи йому дожити мінумім до 125-ти.
Казимир Грабський, 100-річний ювіляр: «Ну я буду жити, поки Бог дасть. Мені якби ще голова не боліла, то я ще ходити можу і робити дещо. У мене інвалідність першої категорії, але я помаленьку на хату по драбині, як треба, вилізу».
Найстаршого мешканця провулку Зарічного вітала його найменша жителька Ганнуся. Різниця у віці між ними становить 99 років. Також до вітань приєднувалися інші сусіди.
Регіна Сінчук, сусідка: «Всі були молоді, всі будувалися, разом гуляли. Казимир Романович дуже гарно танцює, усіх нас, жінок, любив, він дуже хороший як сусід».
Надія Павлик, сусідка: «Весь час він у праці. Вранці встанеш — а вже щось цокає, все Казимир Романович стукає, прибиває, зрізає, ремонтує”.
Казимир Романович народився і до 13-ти років жив у селі на Вінниччині, потім перебрався до Бердичева.
Казимир Грабський, 100-річний ювіляр: «Тут я одружився, працював на меблевій фабриці, потім перейшов на КЕС, там 14 років. А коли на пенсію вийшов, став працювати старшим кочегаром у котельні”.
На долю чоловіка випали випробування голодом і війнами, був важко поранений у голову і тричі, каже, мав усі шанси загинути, але Бог милував.
50 років ювіляра супроводжує по життю його дружина, разом вони своїми руками збудували дім. Казимир Романович був за будівельника, Рафаліна Андріївна – за інженера. А познайомились, каже жінка, у селі.
Рафаліна Грабська, дружина ювіляра: «Мені він сподобався тим, що хазяїн, що самостійний, ніколи не обманював, завжди правду говорив. Хороший чоловік для мене, батько для дітей, дідусь для онуків».
Поліна Семенчак, донька ювіляра: «Виховував тато у строгості, дуже запальний по характеру. Коли дівчиною була, вимагав, щоб до 12-ти була вдома, а то після того вже в хату не пускав. Звісно, до такого не доходило”.
Дідусь ювіляра дожив до 118-ти років, його прикладові наслідує Казимир Романович. У свої сто він ще усім рідним дає ради.
Поліна Семенчак, донька ювіляра: «Це цьогоріч він трохи здав, а так у нас він молодець. На вишню-черешню залізе сам, не хоче, щоб ми навіть гілочку зламали. А якщо ми щось робимо, то контролює, щоб усе зробили так, як він хоче”.
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Віталій Сінєльніков
Джерело: ТРК "ВІК"
Просмотрено: 1121 раз
