Бердичівляни вшанували Хрест Господень, зустріли свято Маковія та увійшли в Успенський піст

У пахощах чорнобривців, чебрецю, полину та іншої трави-зілля потонула площа перед Свято-Миколаївським собором: православні бердичівляни прийшли до церкви, аби відзначити Маковія — 1-й Спас. Незвичайним називають день 14-го серпня священники: три великих свята поєднано у ньому.

Цього дня віряни вшановують Господній Хрест. Згідно записів в одній із книг, датованій 1895-м роком, саме завдяки древу, на якому було розп’ято Ісуса, Костянтинопіль позбавився страшної хвороби: після того, як містом відбувся хресний хід, його мешканці перемогли морову виразку.

Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: “Сама історія, звісно, глибша, аніж 1895 рік. Ще у ХІІ-му ст., коли князь Андрій Боголюбський воював із булгарами, а грецький цар Емануїл — із сарацинами, перед початком бойових дій прийнято було із хресним ходом обходити війська — це мало приносити перемогу. Відтоді і була започаткована традиція хресної ходи... Окрім того, цей день — 1 серпня за старим стилем — був Днем хрещення Русі, що його пізніше перенесли на 28 липня — день народження князя Володимира.”

Окрім храмів, цього дня люди збиратимуться і біля хрестів, що зведені при в’їзді до міст та сіл. Їхнє встановлення прямо пов’язане зі святом, що відзначається сьогодні.

Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: “Коли ми в’їжджаємо до будь-якого села чи міста, на роздоріжжі бачимо хреста. Вони мають безпосереднє відношення до сьогоднішнього свята Несення Древ... У християнстві було заведено: на честь цього свята мали встановлюватися хрести.”

Починаючи з 14-го серпня православні віряни входять в Успенський піст — найкоротший у році, але не менш суворий від посту Великого. Триватиме він 2 тижні. Термін такий виник не випадково.

Третє, що знаменує собою день 14-го серпня, є вшанування пам’яті братів Маккавеїв, їхнього вчителя та їхньої матері Соломонії, які жили за 160 років до народження Христа. Вони пішли супроти волі царя Іудеї, відмовившись молитися ідолам, за що були страчені.

У церкві прийнято святкувати три Спаса: 1-й — медовий, коли разом із квітами святі отці освячують мед. 2-й святкується 19 серпня у День Преображення Господнього і має назву “яблучного”. 3-й — останній — відзначається 29-го серпня на другий день після свята Успіння Пресвятої Богородиці і називається “овочевим”.

Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: “Три Спаси були встановлені церквою пізніше, але значно раніше їх непрямим чином відзначали і у древній Іудеї, і на Русі. Початок збору урожаю починався з освяти перших плодів. Отже 1-й Спас символізує Ізнесення Животворящих Древ, 2-й — Преображення Господнє і 3-й дає початок поклонінню іконам — у знак пам’яті Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа.

Автор: Олександр Єжель