Останнє є одним із найвеличніших свят року — днем, коли Діва Марія відійшла до свого Сина. Святу Успіння передує двотижневий Успенський піст: благовість про перехід у вічне життя Божа Матір почула від Архангела Гавриїла за два тижні до відходу до Царства Ісуса. Останні дні вона відвідувала місця, що були тісно пов’язані з Його земним життям, важко переживаючи болісну втрату. Коли прийшов Її час, біля одра зібралися усі апостоли за виключенням Фоми, який за Божим благоволінням проповідував в Індії.
Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: “Вона була похована у Гефсиманському саду, поруч із могилами своїх батьків. На третій день до Єрусалиму прибув апостол Фома, який дуже оплакував відхід Богоматері. Відваливши на його прохання камінь з гробу, усі побачили, що Марії там немає. У той самий момент Вона з’явилася з неба і сказала, що буде перебувати з апостолами до скінчання віку. Ті простянули руки до неба та закричали: “Пресвята Богородице, допоможи нам!”. Таким чином у православних так заведено, що саме так вони звертаються до Марії у своїх молитвах.”
Духовне значення цього свята служителі церкви вбачають у словах Ісуса в час його розіп’яття, в яких Він сказав, що відійде до свого Батька та врятує від смерті всіх людей. У цьому полягала Його місія. Благодать, що її пізнала Діва Марія, у тому, що вона першою отримала те, що Її Син обіцяв усім людям.
Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: “Господь дарує людям своє благо і першою його отримала Марія. Тому що Пресвята Богородиця — з нас, з людського роду, вона своїм чистим життям сподобала народити Господа... Як Він претерпів смерть, так і кожна людина, згідно Закону Божого, вимушена вчинити. Смерть Богородиці зветься Успінням, бо Вона як єдинородна мати Бога виходить у силі свого Сина задля того, аби до скінчання віку перебувати з людьми.”
Наступного дня після свята Успіння бердичівляни віри православної зустрічатимуть останній — Третій — Спас. Відзначається він у день
Перенесення Нерукотворного Образу Христа. Років за 50 до Хрещення Русі рушник із зображенням Ісуса, що також має назву “обрус”, був перенесений із сирійської Едеси до Костянтинополя.
Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: “Ще у часи земного життя Христа асирійський цар Агар чув про чудодійну силу, що випромінює Спаситель, про Його владу, месіанську діяльність. У той час Агар захворів на проказу. Він вирішив послати до Єрусалиму послів, аби ті попросили Ісуса прибути до Сирії та вилікувати його. Ісус пообіцяв послати туди свого учня, а сам промокнув лице рушником, на якому одразу відбилося Його відображення. Цього рушника він і передав цареві. Агар вилікувався.”
Після прославляння Ісуса за чудесне зцілення на обрус чекали спочатку часи поклоніння, потім — часи поневірянь та гонінь. У результаті він був замурований у кам’яній стіні. Свідчення про його подальшу долю розбігаються. 3-й Спас, що його святкують цього дня православні віряни, називають ще Спасом на Обрусі, Спасом на Рушникові, Горіховим Спасом, Овочевим.
Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: “Його постановлено відзначати на другий день після свята Успіння Пресвятої Богородиці. Цього дня православні віряни освячують овочі. Далеко не всюди так заведено, але у нас, як і у великих містах, ця традиція зберігається. Після цього люди йдуть збирати овочі, тобто починається збір врожаю.”
Автор: Олександр Єжель
Камера: Віталій Сінєльніков
Джерело: ТРК "ВІК"
Просмотрено: 1239 раз
