Пам’ятка історії та культури, що датується ІІ половиною 1-го тис.н.е., розташована неподалік с.Корчака Житомирського району, можливо, й невідома його нинішнім жителям. Однак, не знати про археологічні дослідження, що тривали постійно на цих землях упродовж хоч минулого, але не такого вже й далекого, століття , нереально.
Певно, саме тому ті, хто законом визначений відповідальним за охорону пам’яток історії та культури, раптово про це забули. Як і про те, що назване нами поселення ще у 1969 році взяте під державну охорону як пам’ятка археології місцевого значення (охоронний № 367) та включене до Державного реєстру пам’яток археології Житомирської області.
У даному випадку ціннісна пам’ятка розташована у межах селах – то ж її охорону забезпечує орган місцевого самоврядування, тобіш сільська рада, яка і відповідний договір з Управлінням культури та туризму Житомирської облдержадмівністрації уклала у 2008 році. Та сільський голова, разом з секретарем, випадково «забули» і про охоронний договір, і про обов’язкове погодження передачі земель історико-культурного призначення та передали ділянку загальною площею 0, 45 га у приватну власність третім особам. Виявляється і так буває.
Як прокоментував ситуацію начальник Управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України в Житомирській області Юрій Крошко, на початку вересня за матеріалами спільної перевірки прокуратури та органів внутрішніх справ прокуратурою Житомирського району порушено кримінальну справу за фактом зловживання і службового підроблення службовими особами Корчацької сільської ради Житомирського району, що заподіяло тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) та ч. 2 ст.366 (Службове підроблення) Кримінального кодексу України.
Проведені мистецтвознавчі експертизи засвідчили, що потужність культурного шару слов’янського поселення Корчак І складає близько 0, 25 м. Тобто лише фундамент сучасного котеджу цілком поглине житла прадавніх слов’ян напівземлянкого типу.
Джерело: "Житомир-Інфо"