Колектив загальноосвітньої школи №12 завжди цікавився видатними постатями рідного краю, особливо сучасними. Тому вперше вирішили запросити до себе у гості поета-пісняра Житомирщини Зіновія Перчука. Чоловік — всебічно розвинений: і на баяні вміє грати, і вірші писати та мелодії до них. Хоча за професією він — вчитель хімії та біології. Талант до написання творів, каже Зіновій Перчук, з’явився ще у юності.
Зіновій Перчук, член асоціації композиторів-піснярів обласної музичної спілки: «Було щось таке в молодості, я відчував, але не було можливості писати, бо працював. 17 років — директором школи, вчителем, а це дуже кропітка робота. 20 років тому я звільнився і почав писати пісні для себе. Одна з перших — “Де поділись літа молоді її мої…”»
Сьогодні Зіновій Перчук має більше 50-ти пісень. І хоча мелодії до них він створює сам, на ноти йому допомагає їх класти колега поета, голова-комісії музико-теоретичних дисциплін Житомирського училища культури і мистецтв Людмила Войцехівська. До Бердичева вона приїхала разом із піснярем, аби виконати школярам декілька творів. Діти із задоволенням послухали щирої, української пісні.
Ілана Максименко, учениця ЗОШ №12: «Я вперше на такій зустрічі, і мені дуже сподобалось. Особливо те, що Зіновій Федорович наш земляк і пише не лише про кохання, а про все, що його оточує.»
Олександра Тетерук, учениця ЗОШ №12: «З душею написані твори, стільки добра вкладено у них. Я вже шукала ноти в інтернеті, декілька пісень знайшла і граю.»
Зіновій Перчук пише твори, працюючи. Щось робить у дворі, і раптом з’являється рима, розповідає. А тоді і цілий куплет народжується.
Зіновій Перчук, член асоціації композиторів-піснярів обласної музичної спілки: «Бавує так, що за день пісня виходить, або за півдня. Але це — “кістяк”, сюжет. І з ним я працюю в кабінеті: там слово треба замінити, бо російське трапилося…»
Є у Зіновія Федоровича й ліричні пісні, пісні про кохання. Деякі з них він присвячує своїй дружині. Саме ці твори найбільше полюбилися вчителям 12-ої школи. Тож на зустрічі вони показали, з якою любов’ю вміють виконувати твори свого гостя. Щоправда, серед задушевної бесіди вимкнулося світло, але бердичівські школярі не розгубилися. Вони засипали Зіновія Перчука питаннями.
Ірина Ваколюк, учениця ЗОШ №12: «На жаль, вимкнули світло, і ми не змогли до кінця послухати пісні. Це прикро. Тож я вважаю, що було б дуже добре, якби до нас частіше приїздили творчі люди, вони ділилися б тим, як досягли цього.»
Любов Лиса, вчитель української мови і літератури ЗОШ №12: «Ми намагаємося якнайбільше знайомити дітей із творчістю письменників рідного краю, із видатними людьми. Ось таким чином у нас побував і Зіновій Федорович.»
Учениця 12-ої школи Анна Зайцева знає пісняра Зіновія Перчука не з розповідей, а особисто. Разом із дідусем вона приїжджала до чоловіка в гості забирати пісню, яку той написав для їхньої сім’ї.
Анна Зайцева, учениця ЗОШ №12: «Він написав нам дуже гарну пісню — “У Красівці на млині”. У мого дідуся є млин, про який він і написав пісню. Вона мені дуже подобається, і я її вивчила. Дідусь сказав, щоб ми її знали. Я рада, що така відома людина завітала до нашої школи. І взагалі добре, що є такі люди. Хочеться почути душевну пісню, а то ці “ля-ля-ля” набридли уже.»
І вчителі, й учні сподіваються, що це був не останній приїзд Зіновія Перчука до їхнього закладу. Окрім того, вони запрошуватимуть до школи й інших відомих письменників, композиторів, поетів рідного краю.
Автор: Ніна Сільченко
Камера: Андрій Пеньківський
Джерело: ТРК "ВІК"
Просмотрено: 958 раз
