Зранку в неділю Бердичів прокинувся в сніговій шубі ще вдвічі товщій, ніж була напередодні. Якщо в ніч з п’ятниці на суботу випало близько 10 – 15 см снігу, то недільної ночі, напевно, не менше 30.
Вранці по місту їздили тільки маршрутки, а вже з дев’ятої – десятої годин на дорогах з’явились перші легковики. Вулиці Леніна і Карла Лібкнехта були трошки розчищені, а навіть на вулиці Свердлова ситуація вранці була значно гіршою. За інші вулиці і провулки і говорити нічого.
Але поступово комунальна техніка, двірники та власники придорожніх крамничок зробили прохідними центральні тротуари. А вже потім, люди, які, незважаючи на снігопад, йшли знайомим недільнім маршрутом хто в церкву, а хто на базар, розширили і втоптали їх.
Я мав потребу цього дня їхати у Вінницьку область, але доїхавши за Еллінгом до окружної траси, повернув назад. Міжміська магістраль була розчищена ще гірше, ніж міські вулиці – лише слабенька одна колія і мінімум видимості на дорозі.
|