у Москві (Росія) помер Гусаковський Йосип Іраклійович (1904-1995) – радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу. У січні 1944 року Йосип командує 44-ю гвардійською танковою бригадою, що приймає участь у звільненні Бердичева від німецько-фашистських загарбників. Наказом ВГК 44-й гвардійській танковій бригаді полковника Йосипа Гусаковського присвоєно найменування "Бердичівська". Після війни Йосип Іраклійович у 1948 році закінчив Військову академію Генерального штабу, командував військами Прибалтійського військового округу, а в 1963-1970 роках – начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР. В 1968 році Йосипу Гусаковському присвоєно військове звання "генерал армії". Постановою бюро міськкому Компартії України і виконкому міської Ради міста Бердичева від 13 грудня 1984 р. №33 на ознаменування 40-річчя Перемоги радянського народу в Великій Вітчизняній війні, за участь у визволенні міста Бердичева Йосипу Гусаковському було присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Похований Йосип Гусаковський у Москві на Новодівочому кладовищі. Детальніше...
1928 р. —
Президія Бердичівської міської Ради розглянула питання "Про стан міського театру" (доповідач т. Розенблат). Ухвалили скоротити зимовий театральний сезон на один місяць і театр закрити для проведення ремонту силами міськкомунгоспу, а вистави перенести до літнього театру, який також необхідно було відремонтувати і пристосувати під літній. Було створено комісію під головуванням завідувача міськкомунгоспом тов. Розенблата для обстеження та вивчення питання як про капітальний ремонт наявного приміщення зимового театру, так і про побудову нового приміщення літнього театру, вишукання джерел необхідних коштів.
1919 р. —
в Бердичеві роззброєно деморалізований 2-й полк Січових стрільців, що складався з білоцерківських новобранців та підпорядковувався Директорії УНР під керівництвом Симона Петлюри. Це було викликано перевтомою бійців від майже безперервних 4-х місячних боїв з більшовицькими військами, а головне – моральною депресією від активної ворожості населення, що підтримувало більшовиків.
1875 р. —
Карл Шленкер, польський фабрикант та магнат, купує неподалік Бердичева у Констанції Гейзенрей згідно договору №1720, засвідченого приставом Бердичева, за 3400 рублів 48 десятин (2136 кв. сажнів) землі (нині це район вулиці Леніна, 76). На цій болотистій околиці міста, на хуторі Баранячий Острів, Карл Шленкер цього ж року збудував свій перший шкіряний завод, який згодом стане промисловим гігантом і буде відомий бердичівлянам як шкіроб’єднання ім. Ілліча. До цього часу у Бердичеві вже діяли шкіряні заводи, зокрема, у 1864 році підприємець з Австрії Мартен Ціллєр відкрив власний шкірзавод. Функціонував також шкіряний завод, що належав німцю Альберту Ріхтеру. Детальніше...
1764 р. —
при кляшторі Босих Кармелітів засновано братство святої Теклі. Всього при кляшторі діяли різні братства: Святої Трійці, Святого Скапулярію, Доброї Смерті, св. Яна Непомуцена, св. Тадея Апостола, св. Теклі.
Мій Бердичів
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 832 раз
