«Відкриті душі» Бердичева відгуляли Масляну

Вони знову зібралися у теплому, домашньому колі… Цього разу, аби сказати одне одному добрі слова, посміхнутися тому, хто поруч, попросити у нього вибачення та простягнути, можливо, руку примирення. Таку вже головну мету несе у собі свято Масляної, і саме його вирішили влаштувати у центральній бібліотеці члени читацького об’єднання «Зустрічі відкритих душ». Де, як не у місті 4-х культур, запитують бібліотекарі, городяни мають знатися на традиціях одного з найвидовищніших дійств року?

Олена Мельниченко, бібліотекар центральної бібліотеки: «Масленица – это праздник, который великому посту. Это, в 1-ю очередь, христианский праздник, т.е. мы должны втечение этих дней прощать людей, прощать обиды. Традиций очень много есть на Масленицу. Символом Масленицы в России являются блины, на Украине – вареники, в Польше, допустим, пончики с повидлом. Этот праздник отмечают как на Украине и в России, так и в южно-американской Бразилии, а также в Европе (Венецианский карнавал).»

Чого лишень не обіцяють Масляній люди, аби та завітала до їхніх осель: і купи млинців, і гори вареників, сметанні річки та медові береги! Не поскупилися на смачнючу листівку-запрошення і члени читацького товариства. Очолювані працівниками бібліотеки, вони гідно підготувалися до зустрічі свята. Та так, що до «відкритих душ» у назві об’єднання впору додавати «золоті руки». А коли шукали різні рецепти приготування млинців, натрапили на багато цікавого.

Олена Мельниченко, бібліотекар центральної бібліотеки: «Мы выяснили, что, оказывается, есть очень много рецептов блинов: это и царские, и боярские, есть блины монастырские, есть и простые, бывают блины на дрожжах, на кефире, на сметане. Что интересно, на блинах можно было гадать на жениха: если был падок на блины с икрой, значит он зажиточный, хозяйственный, но неласков к суженой. Если жених любил блины с вареньем и медом, то это – «золотая середина», самый лучший жених. Если ж твой избранник уважает блины со сметаной, то по жизни он часто зависит от чужого мнения.»

Колись обов’язково повезе тій, хто змусить частіше битися серце одного з учасників гадань. Поки його друзяки, до речі, постійні користувачі Інтернет-центру, що знаходиться у бібліотеці, діловито накладали на млинець ікру, той знешкоджував варення. Та глибоко помиляється той, хто думає: напік царських млинців – зустрів Масляну. Це ж бо свято не на один день, виявляється. Ось понеділок, наприклад: називався «Зустріч», починався зі зведення катальних гірок, каруселей, балаганів. Вівторок мав славу дня ігор та веселощів з призами млинцями. Найвідповідальніший для багатьох день – середа-«лакомка». Адже саме цього дня відбувалася зустріч «найзапекліших друзів»: до себе у гості теща запрошувала зятя. Роздольний «розгуляй» наставав у четвер. Шляхами неслися «трійки», будувалися крижані фортеці, а хлопці відводили душу, кулаками «чистячи» одне одному фізіономії. В усі дні – від понеділка до неділі – молодь була зайнята здебільшого одним – іграми.

Здається, сповна відвели душу і у читацькому об’єднанні: на святі вистачало і ігор, і гадань, і веселих пісень. А ще бердичівські фахівці бібліотечної справи вирішили створити чудову традицію: до себе у гості вони запросили майстринь, які також мають «золоті» руки, творчу душу та небайдужий характер. Участь у святі Масляної взяли представники дитячого садочка № 4 «Берегиня». Педагоги славляться тим, що висококласно виготовляють справжнє диво – ляльки-мотанки. Кількахвилинний майстер-клас – і віднині у читацькому об’єднанні пишатимуться ще одним вмінням, а оселі його членів прикрашатимуть ляльки-берегині.

Та прийшов час – і стомилася Масляна. Треба, каже, і честь знати. Сіла у сані і помахала усім рукою. Думали, мовляв, гуляти 7 рочків, а вийшло 7 деньочків. Та й справді, стрепенулися святкувальники, забави закінчилися – час братися до справи. Але ж хіба праця не в радість, коли чарівні бібліотекарки і млинцями пригостили, і чудовий настрій на весь рік подарували?

Тетяна Кущук, провідний методист Бердичівської МЦБС: «У нашому житті бувають і негаразди, і дуже позитивні емоції. Досить часто ми згадуємо і трагічні і сумні дати, а хотілося чогось веселого та ігрового. Тому сьогодні до нас завітала Масляна. Вона дівчина з характером, але ми зустріли її граючись і зі смаком – з млинцями. Усім бердичівлянам ми бажаємо веселих позитивних свят ну і, звісно, щоб неодмінно звертались до нашої бібліотеки.»

Автор: Олександр Єжель