На Масляну бердичівляни смакували млинці, прощали одне одному і веселилися

Ох і набридла бердичівлянам зима… Не дивно, що у Парку ім. Шевченка яблуку ніде було впасти від кількості бажаючих сказати їй «Прощавай!» та розкрити обійми квітучій і лагідній весні. Те, що з кожним роком, любителів млинців і веселощів у Бердичеві не меншає, то факт: Масляна зібрала у Парку сотні людей різного віку, сімейного стану і погляду на життя. Рум’яні продавчині ледь встигали розігрівати смачні символи свята. З різноманіттям асортименту могли позмагатися лише ціни. Печінка, джем, лівер, а також гриби, курка, капуста та навіть сьомга. Коштувало все це від 2-3-х грн. в залежності від начинки та розміру до 9-11-ти. Лише відійшов від млинцевих пахощів, як у голові знову туман – то парує рибальська юшка. Чаклує над нею Валентин Демченко. Кому як не одному з головних рибалок Бердичева знати рецепт цього справжнього дива?

Валентин Демченко, голова правління СК «Золотий короп»: «Кидаю картошку, лук, морковку – всё варится… Закипело… Через минут 5 бросаем туда рыбу и доводим до кипения. Ждем минут 7 и забрасываем специи – укроп, петрушку, лаврушку, приправы, перец… Ну вот такой быстрый вариант. Говорят: дешёвая рыбка – плохая уха. Это действительно так, но у нас видите какая рыба. Больше 10 кг карпов и толстолоба. Никто не жаловался!»

А на головній сцені свята тим часом розгорнулося ціле масляне шоу: з піснями, розвагами та пригощаннями. Гостинні хазяйки з міського Палацу культури вносили у дійство неповторний колорит, запрошуючи усіх бажаючих на місці відчути усі принади приходу весни. Здається, вона ще не зовсім поруч, та її тепло вже увійшло у серця бердичівляни. Суворих облич біля сцени – одиниці, куди більше було тих, хто посміхався і підтанцьовував. Галина Сога – одна із них. Разом із чоловіком вона повністю поринула у свято. Так звикли, кажуть: якщо працювати – то віддано, якщо відпочивати – то щоб співало й танцювало все навколо.

Галина Сога, бердичівлянка: «Мне очень нравится этот праздник – все радостные и счастливые! Мне – 75, а я хожу на Масленицу каждый год. И блинцы успела мужу приготовить. Ну а потом – в парк. Дай Бог не последний раз. Я очень люблю свій город и такие празники.»

Тим, у кого на кухні на ком перетворюється не лише перший, а усі млинці, є чудова можливість виправити промах. Для цього потрібно буде дістати з полиці кулінарну книгу. Зволікати особливо не слід: не встигнеш і оком мигнути, як парком знову розноситимуться аромати Масляної.

Автор: Олександр Єжель