У Житомирській області селяни прозвали трасу Київ-Чоп, яка проходить через їхнє село, дорогою смерті

Дорога смерті – так назвали місцеві шмат своєї траси на Житомирщині. В районі села Болярки – аварія на аварії. Як виявилось за 4 місяці нічого не змінилося. Олександр Піддубний привіз на смертельну трасу працівника Укравтодору, аби показати – перехожі тут щодня ризикують життям, - повідомляє програма "Вікна", СТБ.

Болярські бабусі припрошують столичного гостя до своєї щоденної променади вздовж Житомирської траси. Той відмовляється – бо небезпечно.

"Ми покажемо, як ми ходимо до магазину, йдемо до магазину… А ми ж ходимо! І дітки наші ходять.", - кажуть бабусі.

"Не можу я з вами раді безпеки… По тій дорозі зробить сільська рада міст і ми по ній підемо…", - відповідає чиновник.

Журналісти ще торік розповідали, як на Житомирщині звели сучасну трасу. Автомобілістам зручно, а селяни щодня, ризикуючи життям, змушені ходити переїзною частиною. Людські смерті тут не дивина. Від часу попереднього сюжету в цьому селі вже сталося понад десяток аварій.

Траса Київ-Чоп перетинає всю Болярку. Це три з половиною кілометри. На таку довжину всього три пішохідні переходи. Решту дороги відгородили відбійниками. Ліхтарі не світять. Раніше селом знаки обмежували швидкість шістдесятьма кілометрами на годину, нині дозволено до 90-та.

"Далі все взагалі не заасфальтовано. Кудою йти? Отак каміння насипано, йдеш вночі на виклик, ногу зламав і дальше лежиш", - каже Олена Денисевич, болярська медична сестра:

Автодорівський урядник Микола Плесак, приїхавши з «Вiкнами» в Болярку, визнає: за кресленнями все ідеально. Насправді – траси для перехожих не облаштовано. Хоча клопоту в тім, що її здали до експлуатації, не вбачають.

"Те, що ми виявили, що дійсно, що є проблеми в населення, яке тут проживає, ми сьогодні в робочому порядку внесемо відповідні коригування в робочі креслення", - пояснює Микола Плесак, головний інженер «Укравтодор-інвест».

Інженер здивований, мовляв, досі люди ні на що не нарікали. Та місцевий сільський голова має теки листів, де роками просить урядників подбати про людей.

"На мій погляд, як сільського голови, я рахую, що траса в такому стані не повинна була бути прийнята, але сьогодні, почувши від представника Києва, що ця траса вже здана, то я рахую, що завчасно все це зроблено", - Петро Андросович, василівський сільський голова.

Обіцяє стежити за урядниками і Олена Міскун. Вона допомагає європейцям контролювати, як витрачають їхні гроші кредитори. Нагадує, що позику на реконструкцію траси Київ-Чоп давав європейський банк реконструкції та розвитку з податків західних громадян. Відтак у Лондоні не упокоряться, якщо порушити права навіть однієї людини.

"Ми, звичайно, донесемо до їх уваги ці факти, які ми сьогодні виявили і щоб вони взяли їх до уваги і також провели роботу з тими, хто відповідає за прийняття рішень та ліквідацію таких неприємних елементів цього проекту", - запевняє Олена Міскун, національний координатор «Cee Bankwatch Network».

Життя біля траси нелегке і для дітей сусіднього села Березівки. Там школа стоїть при самій дорозі. Діти вже рік тому мали би ходити додому спеціальним надземним переходом. Та коробки мосту лиш допіру почали робити – грошей не було.

Джерело: "Вікна СТБ"