рішенням Бердичівської міської ради №190 загальноосвітній школі №6, що розташована на околиці міста, присвоєно ім'я Івана Васильовича Житниченка (1890-1937) – вихованця місцевої гімназії, учасника Першої світової війни, що народився та проживав поряд з цією школою. Детальніше...
2002 р. —
у Бердичеві по вулиці Леніна, 23, розпочало свою діяльність відділення АКБ "Укрсоцбанк".
1977 р. —
на базі Бердичівського шкіроб’єднання ім. Ілліча відкрито професійно-технічне училище №12 (ПТУ-12), яке на початку своєї діяльності спеціалізується виключно на професіях шкіряного спрямування: контролер сировини та напівфабрикатів, витягувальник шкір, колорист-апретурник, лаборант.
1944 р. —
у Бердичеві після звільнення міста від німецьких загарбників відновила свою роботу міська бібліотека. У населення Бердичева працівники бібліотеки провели збір книжок, які "збереглися від німецьких звірів".
1930 р. —
директором Бердичівського соціально-історичного та економічного музею ім. Дзержинського і Всеукраїнського історико-культурного музею-заповідника призначено В. Височанського – викладача суспільствознавства в чуднівській школі. Попередній директор музею Тодос Мовчанівський стає заступником директора музею з наукової роботи.
1919 р. —
на другий день після закінчення боїв за місто в його центрі (навпроти Миколаївської церкви) виросла велика братська могила, де поховали бійців радянського війська, а також загиблих жителів міста. Зокрема, це Пепа і Броня Сломницькі, Мендель, Ейдельман, Будник, пізніше Хлібопрос, Підгаєцький та інші. Але кількість та імена всіх похованих невідомі. Бійців УНР перепоховали пізніше. У 1927 році, до 10-ї річниці Жовтневої революції, на братській могилі встановлено гранітний обеліск сірого кольору (вис. 2,5 м) з меморіальним написом. Цей обеліск стоїть і нині. Детальніше...
1907 р. —
у Бердичеві зареєстровано безпопівську Покровську старообрядницьку общину. Поштовхом до цього став царський маніфест від 17 жовтня 1905 року, який проголошував свободу совісті, слова, зборів та союзів. Після маніфесту у Росії розпочалась повсюдна реєстрація старообрядницьких общин.
1905 р. —
в Бердичеві в українській робітничій сім'ї народився (за деякими даними – у Києві) Олексій Миколайович Граціанський (1905-1987) – льотчик-випробувач, кандидат географічних наук. За час льотної роботи освоїв 49 типів літаків. За багаторічну багатогранну льотно-випробувальну роботу, а також за активну участь в освоєнні Арктики Олексію Миколайовичу Граціанському у 1957 році було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер Олексій Граціанський 20 січня 1987 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі. Детальніше...
Мій Бердичів
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 1356 раз
