Бердичівська міська рада своїм рішенням №7 від 7 квітня 2006 року затвердила рішення виконкому №180 від 24 березня 2006 року "Про присвоєння міському Палацу культури імені Шабельника О.А.". З цього дня Палац офіційно носить ім'я колишнього директора машинобудівного заводу "Прогрес", Почесного громадянина міста Бердичева Олексія Андрійовича Шабельника. Детальніше...
2006 р.
на установчих зборах, що пройшли цього дня, та за сприяння Спілки "Берегиня України" у місті створено Бердичівську міську громадську молодіжну організацію "Фенікс". Першочерговою своєю метою організація декларує об’єднання міської молоді навколо проблем Бердичева, залучення її до корисно-активної праці задля процвітання та добробуту нашої малої Батьківщини.
1996 р.
у Вербну неділю, в день Благовіщеня Пресвятої Богородиці грамотою єпископа Житомирського і Новоград-Волинського Гурія (Кузьменко) приходська Миколаївська церква Бердичева зведена в ранг Собору. На цей час вона стала другим соборним храмом у Житомирській єпархії після Житомирського Преображенського кафедрального собору. Собор – особливий статус християнського храму. Цей статус присвоюється головному храму міста, один раз і назавжди. Поміж іншого передбачає, що богослужіння (головним чином святкові) здійснюються собором духовенства (в ідеалі – 12, крім настоятеля, в образ Христа та 12-и Апостолів).
1979 р.
на стіні будинку загальноосвітньої школи №2 по вулиці Лілії Карастоянової (тепер це гуманітарна гімназія №2) та стіні житловому будинку по вулиці Тараса Шевченка, 18/2, встановлено меморіальні дошки на честь перебування тут у 1944 році начальника політуправління 18-ї армії, полковника Леоніда Ілліча Брежнєва, згодом – Генерального секретаря ЦК КПРС, керівника СРСР. У 90-ї роки меморіальні дошки було демонтовано.Детальніше...
1938 р.
Оргкомітет ВЦВК по Житомирській області приймає рішення про закриття в Бердичеві молитовного будинку православної Миколаївської церкви, що розташована по вулиці Карла Лібкнехта, та передачі його для культурних потреб трудящих. Відразу після прийняття такого рішення майно церкви було розграбоване, ікони та книги знищувались та викидались. Через деякий час від православного храму залишились лише стіни, вікна та двері. Головна святиня Миколаївської церкви – старовинний чудотворний образ святителя Миколая – за загадкових обставин зник.
1930 р.
в Бердичеві створено нове фабрично-заводське училище, яке стало готувати робітничі кадри для найбільшого підприємства міста – машинобудівного заводу "Прогрес". За парти сіли перші 47 учнів, які навчались на фрезерувальників, слюсарів, токарів та електромонтерів. Через десять років заклад отримав нове ім'я – ремісниче училище №2. З 1958 року заклад став називатись міським професійно-технічним училищем №4, з 1984-го – спеціалізованим професійно-технічним училищем №4, яке діє і нині.
1901 р.
в селі Бистрик Бердичівського повіту у бідній селянській родині народився Гаврило Григорович Богун (1901-1981) – учитель, археолог, краєзнавець. Гаврило Григорович працював вчителем історії у школах району, за своє життя опублікував одинадцять ґрунтовних краєзнавчих праць, серед яких історія села Бистрик, історія кляштору Босих кармелітів у Бердичеві. 100-річчю від дня народження Гаврила Богуна була присвячена Всеукраїнська конференція "Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття" та виданий науковий збірник її матеріалів (травень 2001 p.). Детальніше...
1793 р.
у містечку Полонному Волинської губергії (нині районний центр Хмельницької області) головнокомандувач російських військ у Польщі генерал-аншеф Михайло Кречетніков проголосив декларацію Росії про входження Правобережної України до складу Російської Імперії (фактично – про другий поділ Речі Посполитої). Як результат другого поділу Польщі у 1795 році завершується формування Волинської губернії, до складу якої увійшов і Бердичів як містечко Житомирського повіту.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 1322 раз
