І все ж таки це точно, що мало у не кожному правилі є свої виключення. Навіть таке, непорушне, на перший погляд, твердження «Очікування свята є кращим за саме свято» має свою слабинку. Величне свято Пасхи… Його, здається, із нетерпінням чекають навіть ті, хто ще не пустив Бога до свого серця. Не буде перебільшенням сказати, що Великодніх днів починають очікувати одразу по завершенні святкування Христового Різдва. Але дні від одного свята до іншого – не просто приємна зимово-весняна прогулянка: людина в цей час має багато над чим замислитися, багато чого осягнути, можливо, навіть змінитися. Але час все одно біжить – і ось настає Страсний тиждень. Християнин мусить пропустити скрізь себе Богові страждання: він мучиться разом із Ним, вмирає і неодмінно воскресає, разом з Ісусом одержуючи перемогу над самою смертю. Людину звільняють від гріхів і дарують спасіння. Вона має проти через таїнство сповіді…Такий перехід – від смерті до життя – і називають, власне Пасхою. Приходить дивне Свято Свят із благословенням води і вогню, запаленням Великодньої свічки, вогонь якої захищає від недобрих сил.
Бог хоче обдарувати кожного Воскресінням, переконують священики. Але отримати його вдома за святковим столом неможливо. Християнин повинен прийти до храму, де насправді у святих дарах живе Бог.
Отець Марк, помічник настоятеля римо-католицької парафії «Непорочного зачаття Діви Марії»: «Бог є присутнім, передусім, у храмі, бо там є пресвяті дари – справжні Тіло та справжня Кров Ісуса Христа. І Він є живий. Тому того джерела немає вдома, воно є у храмі, до нього треба прийти. Вдома це свято можна лише згадати, а пережити його насправді можна лише у храмі. То також, якщо ми день народження матері святкували б не в неї, а в себе вдома. У церкві ми зустрічаємося із живим Богом. Саме тут присутнє справжнє Тіло і справжня Кров.»
Різдво, Благовіщення, Великдень… У свята ці та їм подібні за величчю, людина мусить замислитися. Вона має зрозуміти: спасіння – в Ісусі. Вона повинна визначитися: далеко Господь від неї, чи всередині – у самісінькому серці. Бог чекає від християнина сповідання, покаяння, прохання про благословення.
Отець Марк, помічник настоятеля парафії «Непорочного зачаття Діви Марії»: «Бог хоче благословити нас усіх. Але до нього треба прийти. Люди щоденно моляться і Бог хоче приділити увагу всім… Ісус Христос хоче давати своє благословення, але має одну умову. І умова ця – треба до нього прийти. Він чекає, Він живий. Треба читати Євангеліє – про муку, про смерть, про воскресіння. Зверніться до Бога і Бог дасть відповідь, як жити далі. Головне – то пошана до Господа. Як я маю пошану до Бога, то неодмінно прийду до храму, до церкви, бо Він там є і я його шаную.»
Пустити Бога до свого серця, традиційно закликали вірян Бердичева на урочистих месах у костьолах. Люди мають увірувати в одне, говорять священики: Христос Воскрес і Він готовий очистити християн від гріха та подарувати їм вічне спасіння. Треба лише простягнути Йому руку.
Отець Марк, помічник настоятеля парафії «Непорочного зачаття Діви Марії»: «Заохочуємо всіх до святкування цих великих днів в історії нашого Спасіння. Бо ці дні є найважливішими для нас. Бажаю усім бердичівлянами, аби Ісус Христос воскрес і жив у ваших серцях, ваших домівках, щоб ви могли усім іншим донести цю святкову, найважливішу подію.»
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Телеканал "ВІК"
Просмотрено: 567 раз
