Цьогорічна весна у Бердичеві принесла багато творчих звітів міських колективів пісні і танцю. Слідом за “Явором” та “Яворочком” на сцені міського Палацу культури дарував свою творчість бердичівлянам зразковий ансамбль народного танцю “Радість” Центру позашкільної освіти ім. О. Разумкова. Вони не лише демонстрували глядачам вміння, що набули за цілий рік, але й захищали своє високе звання “зразкового” ансамблю.
“Радість” — це колектив, від однієї назви якого у залі лунають гучні оплески. 20 років на сцені — це для артистів величезний проміжок часу, за який вони встигли досягти чимало успіхів на танцювальній ниві.
Тетяна Самойленко, художній керівник зразкового ансамблю народного танцю “Радість” (ЦПО ім. О. Разумкова): «В Польше были, в Болгарии, в Венгрии, в Словакии. Украину принимают всегда замечательно. Во-первых, это самые яркие и красочные костюмы, это необычные движения. Я не знаю, с какой народностью можно сравнить Украину по сложности. Музыка тоже замечательная.»
До звітного вечора колектив готувався не багато, не мало, а цілий рік. Для глядачів артисти підготували 23 номери, серед яких і один сюрприз.
Тетяна Самойленко, художній керівник зразкового ансамблю народного танцю “Радість” (ЦПО ім. О. Разумкова): «Премьера уже была 8 марта, бердичевляне уже видели этот номер. Можно сказать, что это ноу-хау в нашем ансамбле. Мы ставим народные номера, а тут современный номер, который поставила наша выпускница Алена Крыжба.»
17 років “Радість” носить звання “зразкового” колективу. В першу чергу, це — здобутки керівників ансамблю, вважають його учасники. Тетяна Самойленко, Зоя та Олексій Ризванюки роблять усе можливе, аби бердичівська “Радість” була відомою далеко за межами України.
Анна Юзик, учасниця зразкового ансамблю народного танцю “Радість” (ЦПО ім. О. Разумкова): «Наші керівники ставляться до нас із повагою, люблять нас, інколи замінюють батьків. Вони завжди нас підтримують.»
Серед 60-ти учасників колективу є такі, що виступають на сцені більше 10-ти років. Як от Анна Гудим, яка, прийшовши до “Радості”, навіть не очікувала досягти такої майстерності у танцеві.
Анна Гудим, учасниця зразкового ансамблю народного танцю “Радість” (ЦПО ім. О. Разумкова): «Я спочатку не хотіла йти, мене бабуся сюди привела, за що я їй дуже вдячна. А коли позаймалася тут 5 років, зрозуміла, що пізно кудись переходити і не хочеться. Я народилася українкою, хочу розповсюджувати українську культуру, народний танець.»
Олеся Ковальчук, учасниця зразкового ансамблю народного танцю “Радість” (ЦПО ім. О. Разумкова): «Я пішла, бо навчалася в іншому місці. Але коли у мене є можливість, я приходжу і танцюю. Тут мені подобається колектив, тут моя душа. Колектив у нас дуже гарний і дружній.»
Перед кожним виходом на сцену, учасники колективу дуже хвилюються. І не дивно, кажуть вони, адже глядачам потрібно показати справжній клас.
Вікторія Костюк, учасниця зразкового ансамблю народного танцю “Радість” (ЦПО ім. О. Разумкова): «Я хвилююся, бо вдруге виступаю. Раніше я лише один танець виконувала, а сьогодні аж чотири.»
Привітала “Радість” із творчим звітом начальник міського управління освіти і науки Валентина Адаменко. Вона вручила квіти керівникам ансамблю, подякувавши за гарну роботу, і зізналася: в душі у неї, як і в багатьох глядачів, панує лише радість.
Валентина Адаменко, начальник міського управління освіти і науки: «Радість від того, що ми побачили прекрасні танці, радість від того, що у нашому прекрасному місті живуть, навчаються, виховуються такі талановиті діти. Радість від того, що сьогодні нас зібрала “Радість”. Бажаю керівникам цього ансамблю, його учасникам успіхів, творчості, натхнення і злетів.»
Тетяна Самойленко добре пам’ятає перший номер ансамблю. Це було 20 років тому на сцені міського Палацу культури. Саме цей момент вони вважають одним із найяскравіших у житті танцювального колективу.
Тетяна Самойленко, художній керівник зразкового ансамблю народного танцю “Радість” (ЦПО ім. О. Разумкова): «Мы вышли с кантри. Четыре девочки у нас выступали, которые уже выпустились, у которых уже по двое своих детей. Они их приводят в другие танцевальные коллективы города. И мы очень рады, что привили любовь к этому виду искусства.»
Відомий ансамбль не лише своїми запальними танцями, а й яскравими костюмами, більшість з яких діти готують власними руками. Та й взагалі, артисти завжди усе роблять разом.
Тетяна Самойленко, художній керівник зразкового ансамблю народного танцю “Радість” (ЦПО ім. О. Разумкова): «Дети все очень старались. Костюмы, в основном, наши. Конечно, нам очень помогают с костюмами и ЦПО, и Дом культуры. Но блузки вышиты нашими руками, фартушки также, костюмы калины шились нашими детьми.»
Оцінити танцювальну майстерню “Радості” до Бердичева приїхала експертна комісія з Житомира. Саме вони вкотре підтвердили, що ансамбль достойний носити звання зразкового.
Рафаїл Малиновський, народний артист України: «Розумієте, в чому справа: колись був кожух — тепер дублянка, колись була фуфайка — сьогодні куртка. Можна ті старі речі, старі теми, рухи робити під сьогоднішнім розумінням. Це вдається не всім. От у “Радості” виходить.»
Взагалі, кажуть гості, у Бердичеві не один такий колектив, який має право носити звання “зразковий”. Хореографія тут представлена на високому рівні, як і уся культура зокрема.
Рафаїл Малиновський, народний артист України: «Я не хочу розповідати про весь Бердичів. Я люблю це місто за те, що воно є флагманом житомирського культурно-мистецького життя. Останнє гран-прі звіту районів області про це говорить.»
Учасники ансамблю “Радість” кажуть: у народному танці вони пізнають Україну, її обряди, звичаї. Буває, дуже важко передати усю гаму почуттів та характер танцю з того чи іншого куточка країни. Але танцюристи намагаються це робити так, щоб потім глядачі аплодували стоячи.
Олеся Ковальчук, учасниця зразкового ансамблю народного танцю “Радість” (ЦПО ім. О. Разумкова): «Це завжди гарний настрій, поштовх до нового. І коли ти бачиш оплески й посмішки, це завжди дуже приємно.»
Про здобутки й майстерність “Радості” свідчать чисельні гран-прі, дипломи, нагороди із всеукраїнських та міжнародних конкурсів. І так буде надалі, переконані артисти.
Автор: Ніна Сільченко
Камера: Андрій Пеньківський
Телеканал "ВІК"
Просмотрено: 670 раз
