Останнім часом культурне життя міста Бердичева значно пожвавішало, і дедалі частіше в наше просте провінційне містечко приїжджають різноманітні зірки естради – від маловідомох широкому загалу виконавців до справжніх корифеїв шоу-бізнесу. Нещодавно міський Палац культури приймав на своїй сцені простих житомирських хлопців, які завдяки своєму таланту досягли успіху і стали відомими не тільки по всій Україні, а й за кордоном. Гурт «Друга Ріка» буквально взірвав зал своїм запальним виступом, та перед цим артисти погодилися зустрітися з представниками місцевих ЗМІ на прес-конференції в готельно-розважальному комплексі «У Свата», де вони зупинилися щоб попоїсти перед концертом.
На жаль, не було лідера гурту Валерія Харчишина, який приїхав зі столиці відразу ж на концерт, та інші учасники творчого колективу «Друга Ріка» - Сергій Гера, Олексій Дорошенко та Олександр Барановський залюбки поспілкувалися з журналістами, щоправда відразу ж поцікавилися, як їм відповідати на питання – серйозно чи по-бердичівськи.
- Доброго Вам дня. Продивляючись Ваш сайт, можна побачити дуже багато англійських слів. Яка насправді орієнтованість вашого гурту – Ви західники, чи все ж гурт українського спрямування? Адже якщо взяти для порівняння гурт «Гайдамаки», то у них все більш українізоване, тоді як у Вас помітна деяка американізація.
- Якщо говорити про гурт «Гайдамаки», то вони нам теж дуже подобаються – ми слухали їх наживо, коли разом виступали на одному з фестивалів. Ми рахуємо себе в першу чергу українцями, не потрібно постійно дивитися на Захід, якщо можна створювати своє. Але ми не використовуємо в своїй творчості таке поняття, як «мелес» - так склалося, що ми з самого початку слухали другу музику, а потім грали її. І так вона прийшла до нас із туманного Альбіону. Ми не вибирали, в якому стилі нам грати – нам подобалось саме це, і ми це робили і робимо до цих пір. До речі, на тому ж фестивалі одну з наших пісень переспівав фольклорний дівчачий гурт, і це було класно. Після цього ми навіть виступили з ними дуетом і разом заспівали цю пісню. В якості експерименту можна спробувати, та надівати на себе шаровари ми не збираємося.
- Зараз більшість естрадних співаків вихідці з провінційних містечок. Звідки береться ця зірковість, і чому деякі люди ставши популярними залишаються такими, як були, а інші стають повністю неадекватними з проявами зіркової хвороби?
- Все залежить від людини. Наприклад у мене був такий період, коли виросла така п’ятиконечна - розповідає Сергій Гера – просто люди вчасно все пояснили мені одним ударом в ніс і я зрозумів, ким я є насправді, і що від мене треба людям. Є серед зірок і цілком нормальні люди. Ми, наприклад, лобали якось з одним із учасників гурту «Депеш Мод» - так от у нього немає абсолютно ніякої зірковості на відміну від наших виконавців, які корчать з себе казна-що. Звісно, у кожного свій прикол. Хтось бачить світ у рожевих окулярах, а хтось під впливом наркотичних препаратів - втручається в розмову Олександр – та люди є різні.
- Коли на Вас дивишся в інтернеті чи на екрані телевізора відразу ж згадується слово «стиль» - він у гурту є, ще й доволі потужний. Як з такого стилю не скотитися до якогось незрозумілого гламуру?
- Ми не знаємо, просто наступає такий період, що все що не вдягнеш – уже буде в касу. Але у кожної людини є свій стиль. Ми ніколи не вдягнемо реперські штани, бо не слухаємо цю музику. Зараз у багатьох більше пафосу, ніж стилю. Та загалом неважливо у чому ти прийдеш, важливо те, що ти з собою принесеш. А взагалі, в українському шоу-бізнесі зараз така смішна штука, що відомі виконавці копіюють відомі світові бренди, які коштують декілька тисяч і шиють їх собі тут, в Україні за кілька сотень гривень.
- Як Вам у маленьких містах виступається? Як сприймаються дуже маленькі зали в тихих провінційних містечках після роботи на великих сценах?
- Дуже гарно, тут панує дружня, домашня атмосфера – здається, що граєш вдома на кухні перед друзями.
- Чим відрізняється публіка в них від, скажімо, публіки в місті Києві?
- Якщо брати Київ та інші міста-мільйонники, то люди там переситі різноманітними концертами і виступами знаменитостей, а тому їх потрібно постійно дивувати чимось новим та незвичним. А у маленьких містах люди відкриті. Вони чесні – і ти з ними чесний.
- Нещодавно Ви знялися без одягу, а чи є щось таке, на що ви ніколи не підете заради успіху у своїй творчості? Чого ми ніколи від вас не побачимо?
- Навіть не знаємо – всяке може в житті бути. Ми таких обмежень перед собою не ставимо, все залежить від ситуації.
- У Вас є кохані жінки, кохані дружини, у деяких з вас навіть діти є. Що змушує ввечері збиратися і йти в клуб, на якусь тусовку, щоб привернути до себе увагу. Це важко взагалі?
- Ми всі в своєму житті вже натусовалися, можна сказати, з головою, і зараз в бльшості випадків кайфуємо, коли знаходимося вдома з сім’єю. Є певний період в житті, та ми вже наїлися цього – клубів, тусовок і інших публічних заходів. Але це специфіка нашої роботи, що ми мусимо показуватися на людях. Та зараз якщо є можливість проігнорувати такий захід, то намагаємося краще залишитися вдома з рідними.
- Розкажіть, будь ласка, про секрет вашого успіху – як все ж таки створюються хіти?
- Тут немає ніякою формули – це ж не математика. Можна написати щось за п’ять хвилин, а можна витратити на це п’ять днів. Не можна пояснити, чому серце радіє, коли ти на сцені, чому людина отримує заряд адреналіна, коли закохується. Так само і музика – вона або є, або її немає. Хтось для того, щоб написати пісню, заганяє себе в рамки, б’ється головою, а іншому для цього вистачає і ікри в холодильнику. Не будемо брехати – ми пройшли через всі етапи, і так само заганяли себе в рамки, поки не зрозуміли, що краще натхнення – це кохання. Секрет успіху? Ніякого секрету немає – в українському шоу-бізнесі все вже давно розписано: сто п’ятдесят тисяч доларів легко зроблять тебе успішним і популярним на один день (сміються). А якщо серйозно - мабуть для цього просто потрібно народитися в потрібному місці та робити те, що тобі подобається. Нам легко, бо ми йшли поступово до цього, а набагато важче одноденним гуртам та виконавцям, які вистрілюють, а потім в них наступає штопор. Це важко і страшно.
- Наскільки насичений у Вас зараз концертний графік, і виступ де вам запам’ятався найбільше?
- Сьогодні виступаємо в Бердичеві, вчора непогано зіграли в Житомирі. Просто ми тривалий час сиділи на репетиційній базі, так що зараз все так навалилося, що вільного часу майже немає. Графік дуже насичений, багато роз’їздів, а незабаром ще й Чемпіонат Європи-2012. Будемо старатися все встигнути – а то ми щось сиділи, булки розкинули, а тут все – поїхали.
- Що є найбільш важким у вашій професії?
- Витримати час від виступу до виступу і переїзди між сніданком і вечерею – вони насправді виснажують. Ще важко витримати очікування концерту – коли вранці приїжджаєш у місто, а виступ у тебе ввечері. Перельоти літаком теж не дуже приємні, а процедура митного контролю взагалі вбиває – адже 15-20% від заробленого ми залишаємо там.
- Чи часто Вас запрошують виступати на корпоративах чи святах перед відомими людьми, можете кількох назвати?
- Імен називати не будемо – то є наша комерційна таємниця. А зпрошують нас доволі часто. Буває на таких заходах іноді навіть дуже класно – відомі і поважні люди часом відриваються так, що в житті про цю людину ніколи такого б не подумав. Та якщо нас запрошують, значить знають нашу творчість і вона людям подобається.
- З чим ви приїхали сьогодні до Бердичева, що побачать глядачі сьогодні на вашому концерті?
- У нас в концертній програмі нарешті буде п’ять нових пісень з нашого нового альбому, а приїхали ми для того, щоб познайомити бердичівлян з нашою новою концертною програмою, і трішки забутих пісень нагадати. Тому будемо лобати сьогодні від душі.
Вже ввечері в п’ятницю, 27 квітня бердичівська публіка могла насолодитися феєричним виступом гурту «Друга Ріка», який протягом 1,5 години радував своїх шанувальників відмінним живим звуком, гарними піснями та надзвичайно драйвовим виступом. Ніхто з тих, хто відвідав концерт не пожалкував про витрачений час – адже всі глядачі без виключення отримали лише позитивні емоції та шалений заряд адреналіну.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
Смотреть весь фоторепортаж
БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ