«І пам’ять серця, і вічний смуток…»: у дитячій бібліотеці згадували Велику Вітчизняну війну

Бердичів разом з усією країною готується до святкування Дня 9-го Травня… Хто лише не задіяний у заходах з нагоди 67-ї річниці перемоги над фашизмом. У дитячій бібліотеці, зокрема, тамтешні працівники влаштували для молодших школярів тематичну годину пам’яті. Все людство у боргу перед героями, які віддали життя за цю перемогу і перед тими, хто й досі радує його своїм життям та оповідями про страшні часи війни, переконані бібліотекарі. Тож розповідати дітям правду про лихоліття Великої Вітчизняної, славити подвиг мільйонів та вшановувати мертвих і живих героїв, кажуть, то їхній обов’язок.

Ольга Ліщинська, бібліотекар бібліотеки для дітей: «Зустрічі із ветеранами дуже важливі для школярів. Діти на власні очі можуть побачити ветеранів Великої Вітчизняної війни і послухати про їхні спогади та розповіді проходження крізь Велику Вітчизняну війну. Діти від таких оповідань стають сильнішими духом та загартованішими. Вони вчаться любити свою Батьківщину. Чим довше житиме пам’ять про Велику Перемогу, тим непереможнішим буде наш народ і тим більше правди буде на Землі.»

День Великої Перемоги – особливий день, що, як і обличчя людей, затьмарений гіркотою втрат і осяяний сонцем радості від повалення фашизму. Не існує, напевне, жодного ветерана, який не бажав би, аби маленькі українці мали можливість дізнатися правду про 1941-45 рр. Юних бердичівлян змалку вчать не цуратися історії своєї країни.

Війна застала його на ІІІ курсі ростовського медінституту. Далі був наказ закінчити інститут у Москві і зарахування до повітряно-десантних військ. В їхньому складі учасник бойових дій, Почесний громадянин Бердичева Павло Сухоставський пройшов весь Союз та пів-Європи.

Павло Сухоставський, учасник Великої Вітчизняної війни: «Что, такое война, дети? Война – это разруха… Это страшно… Это огромное несчастье для людей. В Бердичев немцы вошли в июле 41-го и сразу организовали три концлагеря: в с. Быстрик, на Красной Горе и районе мясокомбината. Фашисты уничтожили в Бердичеве около 43-х тысяч человек.»

Це прекрасно, що діти навіть не уявляють, як вибухають снаряди, падають з неба бомби, перетворюються на ніщо будинки, йдуть із життя найдорожчі люди, кажуть ветерани. Вони традиційно бажають, аби молодь жила і творила у мирі та квітучій країні, а прекрасні вальси символізували б виключно зустрічі і любов, а не гірке розставання.

Автор : Олександр Єжель