цього дня в сквері професійно-технічного училища №12 урочисто відкрито обеліск, присвячений працівникам Бердичівського шкірзаводу, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. До цього часу обеліск розташовувався на центральній алеї колишнього шкіроб'єднання імені Ілліча, яке фактично припинило своє існування у середині 90-х років минулого століття. Детальніше...
2007 р.
рішенням виконкому міської Ради за багаторічну плідну працю в галузі легкої промисловості, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, активну участь у житті територіальної громади Бердичева та з нагоди 62-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" Ткачуку Антону Савовичу – колишньому директору швейної фабрики (нині ВАТ "Бердичівська фабрика одежі"), що займав цю посаду з 1972 по 1991 роки. Детальніше...
1995 р.
у Бердичеві на території парку відпочинку шкіроб'єднання імені Ілліча пройшов великий торговий ярмарок, присвячений 50-й річниці Великої Перемоги. У ярмарку взяли участь 140 підприємств промисловості та сільського господарства міст і районів Житомирської, Київської, Вінницької, Хмельницької, Чернігівської, Черкаської, Одеської, Запорізької та інших областей, представництво Голландської фірми "Ван ден Ерден".
1982 р.
у Бердичеві вперше пройшов масовий легкоатлетичний пробіг, присвячений 37-й річниці Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Пробіг було розділено на два етапи: 7 травня о 15 годині дня на Жовтневій площі стартували школярі 1-7 класів міських шкіл, які пробігли по вулиці Карла Лібкнехта до площі Радянської (нині Соборна площа) та фінішували біля Вічного вогню. У цьому етапі взяли участь біля 3 тисяч школярів. Другий етап відбувся 8 травня, де також о 15 годині учні 8-10 класів, робітники та службовці підприємств та установ стартували від площі Котовського, пробігли по вулиці Свердлова і фінішували також біля Вічного вогню. Всього у другому етапі пробігу взяли участь біля 6 тисяч чоловік, переможцем пробігу став працівник АТП-05011 Павло Мельничук, якого нагородили грамотою та цінним подарунком. Цей травневий легкоатлетичний пробіг (на відміну від листопадового, що вперше відбувся у 1981 році) стане традиційним і проводиться у Бердичеві щороку напередодні Дня Перемоги донині.
1941 р.
в місті Виноградові Закарпатської області народився Лукуц Юрій Михайлович. Юрій Лукуц впродовж життя йшов по ниві меблевиробництва – працював на Виноградівській меблевій фабриці (Закарпатська область), в Коростені на деревообробному комбінаті, в Бердичеві – на місцевій меблевій фабриці. Але другою його спеціальністю по життю стала журналістська справа. Він розпочав її у виробничій стіннівці, продовжив у міськрайонній газеті "Радянський шлях" (нині газета носить назву "Земля Бердичівська"). А вершиною його гуманітарних уподобань стало краєзнавство, якому Юрій Михайлович віддає сили та натхнення останніх років. Саме завдяки його пошуковим векторам ми маємо цікаві друковані матеріали з історії Бердичева та його видатних уродженців. Детальніше...
1937 р.
в міській бібліотеці ім. Максима Горького на честь річниці утворення Єврейської автономної області учні шкіл зустрілися з єврейськими письменниками з Києва Давидом Гофштейном, Абрамом Веледницьким та Бендасом.
1923 р.
Бердичів сколихнула страшна новина: в районі інтендантського містечка (вулиця Короленко) пролунали вибухи. Загинуло двоє – Зичик та Черниш, четверо поранено. Прибулі автоінспектори з’ясували картину трагедії: на полі, де під час громадянської війни знаходилися артилерійські склади, група майбутніх призовників, що катались на велосипедах, знайшли гарматні набої. Вони вирішили їх розбити, проте лише за третім разом набої… вибухнули, забравши життя двох юнаків: під час перевезення поранених до бердичівської лікарні один з них помер по дорозі, інший – під час проведення операції на пошкодженій нозі.
1863 р.
в Бердичеві під час польського повстання місцевими патріотами організовано загін із декількох сотень добровольців під командуванням вісімдесятирічного Платона Крижанівського. До повстанців приєднався загін із семи десятків озброєних кіннотників, яких привели Владислав Падлевський та Леон Чеконський. У подальшому Владислава Падлевського було заарештовано і 9 листопада 1863 р. в Києві розстріляно.
1752 р.
за висновками спеціальної теологічної комісії, запрошеної київським римо-католицьким єпископом Самуїлом Ожгою, ікона Матері Божої Бердичівської кляштору Босих Кармелітів була проголошена чудотворною.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 1349 раз
