Хабарництво існує стільки часу, скільки, певно, існує людство. Ще навіть у стародавньому за окрему винагороду могли відпустити злочинця чи призначити на посаду. Скільки існує хабарництво, стільки з ним і борються. Проте, як відомо вже зараз — боротьба ця, здебільшого, безуспішна: викорінити зовсім хабарництво практично неможливо. Але всіляко його обмежувати однозначно потрібно. У протилежному випадку воно сягне необмежених просторів.
Борються з цим явищем і в Україні. Як це робиться на практиці, вдалося спостерігати нашим журналістам, котрі стали очевидцями затримання двох хабарників-правоохоронців. Власне, сама ця історія розпочалася дещо раніше, коли при отриманні хабара були затримані кілька міліціонерів.
Щоправда, тоді суд не знайшов достатніх підстав для їх арешту, мотивуючи, що слідством не зібрано достатніх доказів вчинення злочину, і підозрюваних відпустили.
Слідство не стояло на місці і за короткий проміжок часу потрібні докази були зібрані та відповідним чином закріплені, тому суд видав санкцію на затримання хабарників і доставлення їх до зали засідань під вартою.
Чоловіки, маючи безпосереднє відношення до правоохоронної системи, добре розуміли, чим загрожує їм таке рішення суду, тому вдалися до певних хитрощів, намагаючись чи то затягнути час, чи розчулити слідчих та працівників суду. Коли працівники СБУ прийшли їх затримувати, підозрюваним раптом стало зле. Вони настільки погано себе відчули, що довелося викликати швидку, котра доставила їх у міську лікарню. Більше того, екс-правоохоронці виявилися не лише ласими до чужих грошей, а ще й умілими акторами: для визначення справжнього їхнього стану довелося скликати консиліум лікарів. До честі медиків, вони розпізнали імітацію і зробили висновок про те, що стан здоров’я підозрюваних не є перешкодою для їх затримання.
Відзначимо, що увесь час, допоки чоловіки перебували у лікарні, поруч з ними вели своє чергування не тільки лікарі, але й працівники СБУ.
Врешті, коли стало зрозуміло, що відповідати за свої вчинки все-таки доведеться, підозрювані зателефонували своїм рідним, які поспішили провести чоловіків у далеку і довгу дорогу. Як такого затримання, котре демонструють у бойовиках чи кримінальних хроніках, не було: підозрювані у отриманні хабара молодики вирішили вже не чинити ніякого спротиву. Тим паче, що сили були не рівні — на їх затримання у лікарню були відряджені три працівники СБУ та ще три озброєні міліціонери.
Чоловікам дали попрощатися зі своїми родинами, хоча й не надовго: рідним вони віддали цінні речі, котрі при собі мали — мобільні телефони, ланцюжки, каблучки, прихопивши з собою вже піднесені теплі речі та харчі. Потому добровільно сіли в автомобіль, який помчав їх у напрямку Житомира, де на них вже чекали і слідчі, і суд, і майбутні співкамерники...
Отака вийшла історія. Сподіваємося, що не лише для цих чоловіків, але й для всіх інших вона стане доброю наукою. Але не треба забувати головного правила боротьби з хабарництвом: щоб посадовці не брали хабарі, потрібно не багато — просто не давати їх.
berdichivnews.com.ua