Бердичівська бабця звела на ноги 12000 гвардійців

Перефразовуючи відому фразу із одного радянського кінофільму, цілком справедливо можна сказати, що “ліфт — не розкіш, а засіб пересування”. Це й дійсно так — мешканці висотних будинків можуть розповісти чимало історій про те, яке місце у їхньому житті займають ліфти. І на чим вищому поверсі мешкає людина, тим емоційнішими будуть її розповіді і про підйомники, і про тих, хто їх обслуговує.

Певно, особливо багато було емоцій вчора у бердичівлян, яким пощастило проживати у найбільш густонаселеному мікрорайоні Бердичева — на Червоній Горі. Там, за приблизними оцінками, мешкає близько дванадцяти тисяч жителів міста. Здебільшого — це нинішні або колишні військові та їхні сім’ї. Тому цей район у Бердичеві ще називають військовим, інколи — гвардійським. Забудований він, переважно, дев’ятиповерховими будинками, тож питання функціонування ліфтів у таких висотках постійно залишається актуальним.
Але у середу значній кількості “гвардійців” довелося зіштовхнутися із несподіваною обставиною — ліфти у будинках на Червоній Горі раптово зупинилися, причому, синхронно, практично в один і той же час.
Невдоволені мешканці почали одразу ж штурмувати міськвиконком з вимогою припинити таку “сваволю”. Посадовці переадресовували звернення на адресу керівництва третього жеку, яке займається обслуговуванням ліфтів у цьому мікрорайоні. Через кілька годин проблему вирішили і ліфти знову запрацювали.
Як вдалося дізнатися нашим журналістам, причиною зупинки ліфтів стала хронічна заборгованість населення за користування ними. Принаймні, таку позицію почули репортери “БН” від представниці третього жеку, яку вона озвучила на засіданні адміністративної комісії. З розповіді цієї жінки стало відомо, що не всі, звісно, червоногірці є боржниками, але трапляються кричущі випадки. Так, наприклад, одна із жінок, яка проживає у цьому мікрорайоні, заборгувала жеку понад двадцять тисяч гривень (це ж скільки років треба було не платити!..). Якби не борг цієї жінки, то ліфти не довелося б відключати, вважає згадана працівниця підприємства.
До речі, посадовець журилася, що керівництво так швидко увімкнуло ліфти. На її думку, варто було не робити цього днів зо два: можливо тоді люди замислилися б і почали б платити. Варіант, до речі, хоч і радикальний, але і справді міг би бути дієвим. Тільки от яку б реакцію це викликало у мешканців, котрі платять за ліфти справно, передбачити важко, особливо, зважаючи на їхнє гвардійське минуле. Поміж іншим, на запитання про те, на якому поверсі мешкає сама працівниця жеку, жінка відповіла, що на другому...
Бердичівські новини