СНІД здатен відступити не лише перед ефективними ліками та під впливом релігії. Ця страшна і невиліковна поки що хвороба боїться … ігор. До такого висновку прийшли у Бердичівському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Свого часу, розповідає його керівник Тамара Ковалик, міському голові Бердичева спало на думку відродити забуті розважальні дійства часів 80-х. Якщо зберегти те добро і щирість, що ними були наповнені тодішні «Блакитні вогники», «Ширше коло», «Ну ж бо, дівчата» та збагатити їх нинішніми традиціями, зробивши посилання на реалії сьогодення, то «на виході» можна отримати захоплююче і водночас змістовне шоу, висловив переконання Василь Мазур. Реалії дня сьогоднішнього не надто радують, зате проблем вище даху, тож місцеві соціальні працівники вирішили об’єднати веселе і сумне, особисте і колективне, змістовне і розважальне. Вийшла акція «Грою проти СНІДу» за участю чарівних учениць 12-го ПТУ та студенток медколеджу, а також мужніх артилеристів.
Вікторія Плохая, учениця ПТУ № 12: «Молодь повинна знати, як ВІЛ-СНІД передається. Якими можуть бути наслідки ранніх статевих відносин. Цей захід може слугувати своєрідним трампліном для того, аби ми почали доносити широкому загалу, наскільки це жахливо, як швидко розповсюджується ця хвороба. Колись, коли я брала участь вперше в таких заходах, то трохи ніяковіла і червоніла, а зараз вже такого немає.»
Життя із ВІЛ/СНІД, шляхи передачі страшної інфекції, любов та сексуальність, запобігання інфікуванню... У все це поринали учасники заходу під часу переходу від одного пункту гри до іншого. Здається, як можна зупинити СНІД рухами тіла, демонструючи ревнощі, флірт, сварку чи щасливе кохання? Та показуючи, ти мислиш, аналізуєш і ці думки не можуть не осісти у твоєму серці, впевнені організатори акції.
Роман Ткачук, командир відділення ремонтної роти 26-ї Бердичівської артбригади: «Мені ця акція є цікавою, адже я, як молода людина потенційно можу захворіти на цю страшну хворобу. Сьогодні я дещо нове дізнався про шляхи розповсюдження СНІДу. Головне – не вести аморальний спосіб життя.»
Читати про СНІД у журналах і газетах, дізнаватися про нього із передач по ТБ – то одне, тепер знають дівчата й хлопці. А ось у складі команди пройти цікавими стежинами гри, розважаючись при цьому і пізнаючи – це зовсім інше, це для них.
Каріна Дедеоглу, студентка Бердичівського медичного коледжу: «Мені не подобається, коли з хворими на ВІЛ спілкуються не так, як з іншими. Вони такі самі люди, як і ми. І з ними ми маємо нормально позитивно спілкуватися. Нас у коледжі навчають, як вести себе, аби не захворіти на ВІЛ-СНІД. Вчать, коли краще починати статеве життя. Після подібних заходів я можу вільно спілкуватися на тему сексу. Аби почати статеве життя, потрібен нормальний партнер, мають бути якісь стосунки, кохання.»
Впоратися із поставленим завданням поодинці їм було би важкувато, зізнаються у центрі. Тож Тамарі Ковалик удвічі приємно констатувати, що на її заклик вдарити грою по трагедії одразу відгукнулись керівники міського управління освіти і науки,
Будинку офіцерів, центральної міської лікарні, 26-ї артбригади та представники місцевого осередку всеукраїнської благодійної організації «АСЕТ». Ну а про молодь годі й говорити.
Тамара Ковалик, директор БМЦСССДМ: «З великим задоволенням наші студенти виявили бажання провести цей захід і взяти у ньому участь спільно з військовими. Серед останніх, здається, навіть конкурс відповідний проводився, настільки було багато бажаючих взяти у ньому участь. Сподіваюся, що це корисно і змістовно. Скажу, що це надзвичайно серйозна проблема і можливо краще до неї підходити саме так – в ігровій формі. Адже бесід, семінарів, тренінгів ми проводимо доволі багато. А так люди перевірять свої знання і познайомляться. Це теж непогано.»
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Телеканал "ВІК"
Просмотрено: 700 раз
