Саме ця приказка спадає на думку, аналізуючи ситуацію, що склалась сьогодні між керівництвом Бердичівської районної державної адміністрації та Гришковецькою селищною радою.
Ми вже писали, що новій очільник райдержадміністрації (який проживає в Гришківцях) задумав збудувати в рідному селищі великий дитячий садок. Перебравши кілька варіантів його розміщення, спеціалісти адміністрації зупинились на реконструкції приміщень Дмитрівської школи під дитсадок.
Але колектив школи, учні та їх батьки виявили потужний спротив цим планам. Збір підписів, коментарі в мережі інтернет, виступи в пресі та на засіданнях різних рівнів показали, що багато мешканців Грищковець не хочуть віддавати Дмитрівську школу на реконструкцію з невідомими наслідками. Адже коштів на реконструкцію немає і невідомо чи будуть. Вчителям школи примарно пообіцяли працевлаштування, дітям доведеться ходити далі і класи гімназії можуть бути переповнені.
На сесії селищної ради прийняли звернення до адміністрації з вимогами провести ряд заходів, які б передували реконструкції школи (детальний план працевлаштування педагогів, акти про передачу або списання майна навчального закладу та інші) і не погодились приймати на власний баланс приміщення.
Та на сесії районної ради продовжився тиск на селищного голову і районних депутатів з вимогою негайно приймати рішення про реконструкцію. Депутати від опозиції настоювали на незаконності закриття чи реконструкції школи, депутати від влади підтримували плани голови адміністрації. Але навіть частина з них розуміла, що такі серйозні кроки поспіхом робити не потрібно. Тому і не набрало більшості голосів рішення про реконструкцію школи. Володимир Збаражський вибачився перед селищним головою за різкі слова, але бажання продовжити виконання своїх планів не полишив.
І наступними днями до Гришковецької ради вервечкою потягнулись перевіряючі з різних управлінь та відділів. І фактично, почали «копати» під голову селищної ради.
Наполегливість районного очільника та керівника відділу освіти (яка довгий час працювала в Гришковецькій гімназії) можна було б вітати, якби вони не застосовували такі методи досягнення своїх примарних цілей. Все-таки пора зрозуміти, що прості люди не хочуть виконувати забаганки керівників, якими б гарними вони не були. Люди хочуть бути почутими, і вони будуть почутими.
Ріо Бердичів
Просмотрено: 630 раз
