Православні бердичівляни зустріли свято Трійці

За сім тижнів, або на 50-й день після Воскресіння Господнього православні відзначають Трійцю – свято єдності Бога-Отця, Бога-Сина і Святого Духа. Також цей день відомий як Зішестя Духа Святого та П’ятидесятниця. Обидві назви є правильними, кажуть священики, тому що мають під собою історичне підґрунтя.

Давні іудеї відзначали свято П’ятидесятниці як закінчення жнив, крім того цього дня згадували сходження Мойсея на гору Синай, де пророк отримав від Бога скрижалі з десятьма заповідями.

Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: «Іудеї цього дня збиралися у храми в Єрусалимі, щоб згадати цю велику подію. Саме в той день у синайській горниці, де Христос колись востаннє вечеряв з апостолами, на них зійшла благодать Духа Святого у вигляді вогненних язиків».

На Трійцю у храмах під час літургії звершується особлива молитва, яка читається увесь рік, окрім періоду від Пасхи до П’ятидесятниці.

Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: «Христос невидимо присутній серед нас на землі. Ще 40 днів після воскресіння він перебував серед учнів, щоб дати їм останні вказівки. Він казав: «Я восходжу до Отця Свого небесного туди, де належить мені бути. Але вас я не залишу сиротами, я буду з усіма вами усі дні до скінчення віку».

Не одразу Христові учні зрозуміли, як воно може бути, що Господь вічно перебуватиме з усіма людьми. Напередодні свого Вознесіння Ісус наказав апостолам не відлучатися від Єрусалиму доти, доки не прийде до них вища сила.

Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: «Яка це мала бути сила, не знав ніхто. Не знали і апостоли. Лише у день П’ятидесятниці, коли вони зібралися і на них зійшов Дух Святий, вони зрозуміли істину і зміст пришестя на землю Христа, його земний подвиг».

Після зішестя на них Святого Духа апостоли стали творити дива й активно проповідувати христове вчення серед людей. Тому, розповідають святі отці, Трійцю ще вважають днем, коли зародилась християнська церква.

Появу на світ чогось нового символізує зелень, яка в червні починає по-справжньому буяти. А звідси випливає ще одна – народна - назва П’ятидесятниці – Зелені свята. На службу до церкви люди приходять з гілочками липи, квітами, пучками татарського зілля, освячують його, щоб потім прикрасити оселі. Зелене й запашне свято символізує також справжній початок літа.

Автор: Інна Покотилюк