Щороку 14 червня в Бердичеві, як і по всій Україні, відзначається Всесвітній день донора. Свято бере початок з 2005 року. Основним завданням цього дня є усвідомлення важливості такої добровільної дії, як здача крові та заохочення більшої кількості людей стати донорами. От і наші журналісти вирішили побувати у відділенні заготовки крові нашого міста та дізнатися, на скільки активно бердичівляни долучаються до такої благородної місії і які проблеми виникають у роботі відділення.
Сьогодні важко уявити будь-яку галузь медицини, де б не використовувалась донорська кров. «Стати донором крові може кожна здорова людина віком від 18 років. Жінки до 55 років, чоловіки – 60. Зазвичай людей спонукає поділитися своєю кров'ю бажання допомогти комусь зі своїх рідних та близьких. Але тим не менше, в Бердичеві нараховується понад 200 почесних донорів. Ці люди здали кров більше 40 разів», – розповіла завідувач відділення заготовки крові Наталія Шевченко.
Заборонено здавати кров тим, хто перехворів такими інфекційними недугами, як малярія, вірусний гепатит, туберкульоз, сифіліс, є носієм ВІЛ або хворіє на СНІД. Не можуть бути донорами і хворі на алергію. Кровопускання може негативно вплинути на тих, у кого підвищений або знижений артеріальний тиск, мало гемоглобіну, є захворювання серця, легень та інших органів. Абсолютним протипоказанням є також онкологічні захворювання.
Тимчасові протипоказання мають різні терміни залежно від причини. Найпоширенішим є видалення зуба (10 днів), нанесення татуювання (1 рік), ангіна, грип, ОРВІ (1 місяць з моменту одужання), аборт (б місяців), період вагітності і годування груддю (1 рік після пологів, 3 місяці після завершення лактації), щеплення (від 10 днів до 1 року залежно від виду щеплення).
Для того, щоб контролювати донорську кров створена відповідна база, як розповідає Наталія Шевченко. У неї занесено майже 95 тисяч людей з усієї Житомирської області, які здають кров. Є також журнал браку, куди вписуються дані тих, хто не має права бути донором. Будь-яка донорська кров ретельно досліджується в Житомирі і потім робляться висновки стосовно її придатності.
Відчутним мінусом донорства у нашому місті, як і в Україні, є той факт, що донорська кров не дорога. За дозу платять всього лише 20 гривень. Тобто, якщо раніше коштів, які платили донору вистачало на те, щоб пообідати в кафе, то зараз кожен сам може зробити висновок на що їх вистачить. Крім того, раніше донорство заохочувалось самими підприємствами, а нині все не так. «Колись були плани по підприємствах, а зараз такого немає. Інколи хворий лежить в лікарні, а власник не хоче відпускати своїх працівників, щоб ті здали кров і допомогли колезі. А є й такі, які дають своїх працівників і самі приїздять», – пригадує Наталія Шевченко.
Хоча й почесним донорам держава гарантує певні пільги. Але частіше за все до здачі крові людину змушує необхідність допомогти своїм рідним та близьким. А базу, яка перебуває у користуванні відділення, доводиться постійно оновлювати. Крім того, у ній мають бути представлені різні групи крові, у тому числі і рідкісна четверта з негативним резус-фактором. А де їх знайти у разі необхідності – ось питання, якими щодня задаються працівники відділення заготовки крові.
Ріо Бердичів
Просмотрено: 556 раз
