Голова політичної партії «Українська платформа «Собор» Павло Жебрівський днями дав прес-конференцію для місцевих ЗМІ. В її ході народний депутат висловив свій погляд на політичну та економічну ситуацію в Україні і детально зупинився на мовному питанні.
Це не те, що насправді хвилює українців, переконаний Павло Жебрівський, адже ще існують безробіття, низькі заробітні плати, погана екологія… Тим не менш закон «Про засади державної мовної політики» розколює суспільство.
Павло Жебрівський, голова політичної партії «Українська платформа «Собор», народний депутат України: «Назву лише кілька прикладів, які відбулися напередодні прийняття цього закону. Під час зустрічі у Лісовій Слобідці одна жінка мені розповіла таке. Відправила свою дитину у Феодосію, раптом вона з плачем телефонує додому і хоче, щоб її забрали. Бо в таборі лише двоє дітей розмовляли українською мовою, за що їх обзивали бендерами».
Не виключено, що мовне протистояння призведе до небажаних явищ, таких як революція, зазначив політик. Павло Жебрівський проти цього способу вирішення проблем, тому радить співгромадянам йти еволюційним шляхом.
Останні два місяці народний депутат зустрічався з населенням Житомирської області. Провів 192 зустрічі з громадянами, у тому числі і з бердичівлянами. Люди висловлювали Павлу Жебрівському свої турботи.
Павло Жебрівський, голова політичної партії «Українська платформа «Собор», народний депутат України: «Це вода, очисні споруди, бродячі пси, освітлення, ветхі будинки. Я не критикував міську владу, хоча це питання її компетенції. Ми домовилися з людьми, що наступного тижня я зустрінуся з міським головою і запропоную свою допомогу як народного депутата України. Я не хочу займатися критиканством, а хоxу робити реальні справи».
Також Павло Жебрівський детально розповів журналістам про своє відношення до бердичівського молокозаводу. Депутата часто звинувачують у тому, що він нібито довів підприємство до зубожіння.
Павло Жебрівський, голова політичної партії «Українська платформа «Собор», народний депутат України: «У 2000—му році я познайомився з заступником директора молокозаводу. Я тоді був бізнесменом, очолював Мар’янівський склозавод і витягував його з банкрутства. Він тоді розповідав мені про те, як добре йдуть справи на молокозаводі. А наступного разу у лютому він приїхав до мене в Мар’янівку і каже, що заводу капєц. Наробили морозива, зробили склади у Харкові та Одесі, був буревій, який пошкодив освітлення, і все морозиво пропало. Почались проблеми із виплатами по заробітній платі, за молоко. Він запитав, чи не можу я підставити плече допомоги. Я згодився. Акції не купував, тому що боргів там було більше за вартість підприємства. І так потихеньку стали витягувати його з прірви. А тут 2004-й рік, виборча кампанія, під час якої я очолював житомирський обласний штаб. Проти директора, головного бухгалтера, економіста порушено кримінальні справи. Мені м’яко натякнули, що якщо я надалі буду продовжувати володіти бердичівським молокозаводом, то в людей будуть проблеми. Тоді я став шукати людину, яка б взяла цей завод, і знайшов її. Назад я отримав лише половину суми, яку вклав у підприємство. Все інше було списане, щоб врятувати людей. Тих, хто постраждав через мою політичну діяльність, я влаштував на інші підприємства. Чому протягом стількох років на мене йде такий негатив, я не розумію. Адже багатьох підприємств у Бердичеві нема і ніхто до тих людей, які їх довели, нічого не має. На сьогоднішній день бердичівський молокозавод працює, зарплата виплачується. А те, що я втратив великі гроші – це мої проблеми, вони не стали проблемою для Бердичева та для працівників заводу. Мені донині не соромно зустрічатися з колишніми колегами. Багато з них були у Немиринцях на Івана Купала, підходили до мене, ми фотографувалися. І всі вони тішилися, що колись ми були однією командною».
Запитали кореспонденти і про ставлення нардепа до нової адміністративно-територіальної реформи, яка спричинить так зване укрупнення громад. Тоді наприклад у Бердичівському районі діятимуть лише 3 сільські ради. Павло Жебрівський називає цю реформу кроком до знищення села і пропонує альтернативу.
Павло Жебрівський, голова політичної партії «Українська платформа «Собор», народний депутат України: «Зараз я закінчую проект «Відродження українського села», який передбачає наступне. Для того, щоб провести укрупнення громад, треба дати можливість селу зберегтися і дати можливість заробляти на своє існування. Треба зробити так, щоб промисловість прийшла у село. А для цього слід створити умови. Я виділяю п’ять. Перша – усі дозволи і ліцензії мають видаватися протягом двох тижнів. Друга – звільнення від податку на прибуток на 10 років. Третя – заборона перевірок на 10 років. Четверта – підведення інфраструктури за рахунок держави. П’ята – пільгове кредитування сімей, які хочуть залишитися у селі».
Голова «Української платформи» не міг оминути увагою і тему виборів до Верховної Ради. З цього приводу у Бердичеві вже мали місце випадки так званого «чорного» піару проти потенційних кандидатів у нардепи.
Павло Жебрівський, голова політичної партії «Українська платформа «Собор», народний депутат України: «Я вважаю, що це слабка позиція з приводу чорного піару. Той, хто відкриє сокиру війну, її і отримає. На моє переконання, потрібна боротьба інтелекту, твоїх чеснот, а вже люди нехай оберуть кращого. Це нормальне явище. У нас кожні вибори – це війна, я вважаю, що це має бути змаганність, конкуренція за душі, розум, світогляд людей».
Павло Жебрівський – народний депутат 3-х скликань і має 10 років роботи у Верховній Раді. Бути у складі українського парламенту – це може бути самоціллю для тих, хто йде тути туди вперше, каже політик. А для голови «Української платформи «Собор» депутатство є способом покращення життя простих українців.
Павло Жебрівський, голова політичної партії «Українська платформа «Собор», народний депутат України: «Щоб четвертий раз стати депутатом, я не буду використовувати усі засоби. Це не цікаво. Не буду підкупляти виборців, не буду йти крізь бруд. Я буду йти чесно. І або така позиція сприймається суспільством і тоді я можу представляти інтереси народу, або не сприймається і співпадіння інтересів нема. На мій погляд, у політику треба йти не для вирішення своїх «шкурних» питань, а для того, щоб виробити правила, по яких буде зручно жити не тільки тобі, а й людям, які поряд . і той, хто думає, що у Раді - манна небесна, глибоко помиляється. Депутат – дуже важка і невдячна праця. Бо якби суспільство жило добре, нам би за це дякували. А так у суспільстві є проблеми, і у бік депутатів часто чути неприємні слова».
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Віталій Сінєльніков
Телеканал "ВІК"
Просмотрено: 802 раз
