Минулого четверга в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду відбулось чергове засідання по справі, в якій колишнього очільника Бердичівського району звинувачують в отриманні хабара, а ще чотирьох чоловік - у сприянні цьому. Попередні засідання визначили суто технічні питання, тому очікували, що на цьому вже буде розглядатись питання по суті.
У кожного з п’яти звинувачених на суді був свій адвокат. І саме від неузгоджених дій останніх, розгляд справи по суті так і не розпочався. Адвокат однієї з підсудних зажадала від прокурора зачитати повний текст обвинувачувального вироку, а не тільки його результативну частину. А оскільки повний текст вироку займає більше п’ятдесяти сторінок друкованого тексту, то за три з половиною години присутні змогли почути лише його половину, а на наступному засіданні, яке відбудеться 7 серпня, прокурор продовжить його читати.
Звичайно, як для представника газети, мені було цікаво послухати повну версію вироку, а не тільки його кінцівку. Адже, версія ця виявилась дуже цікавою і досить правдоподібною. Сухою міліцейською мовою було відтворено всі обставини справи та персональна участь у них кожного з п’яти підсудних.
Жительки смт. Комсомольське Ткаченко, яка й «заварила цю кашу», дізнавшись про наміри жителя київської області Юрія Тітаренко ніби взяти землю під будівництво котеджного містечка, і який обіцяв заплатити, скільки потрібно і кому завгодно.
Бердичівлянина Сергія Слюсаря, який безпосередньо брав та передавав гроші, «накинувши» при цьому свій процент і який ніби звів Ткаченко з керівником Семенівського сільгосппідприємства Марією Волковою, яка пообіцяла за все домовитись з головою райдержадміністрації.
Колишнього начальника земельного відділу райдержадміністрації Баренко, який просто швидко виконував свою роботу, і в підсумку отримав невеличку пачечку «зелених».
І безпосередньо Олега Шевчука, який ніби пообіцяв Волковій сприяти виділенню землі за кілька десятків тисяч доларів. Докази проти Шевчука в основному базуються на показах працівників апарату райдержадміністрації, які розказали, що того дня з самого ранку голова адміністрації прискорював їх з видачею копії розпорядження про надання дозволу на розробку проектної документації на земельні ділянки, а вже ввечері в нього вилучили сумку з доларами.
В підсумку досудового розслідування Баренко і Волкова свою вину визнали, Ткаченко визнала частково, а Слюсар і Шевчук вину не визнали. Слюсар стверджує, що 20 тисяч доларів, які йому перепали, були внеском в їх спільний бізнес з Ткаченко, Шевчук говорить, що 60 тисяч доларів, вилучених в нього, це позичка від Марії Волкової на закупівлю кормів для тваринницької ферми дружини.
Дружина Олега Антоновича прийшла на судове засідання у ефектній червоній сукні, і коли вона підійшла до клітки поспілкуватись з чоловіком, присутні завмерли, милуючись такою гарною сімейною парою, яку сьогодні розділяють металеві грати. Шевчук помітно схуд під час перебування в СІЗО, але не захотів, щоб його фотографували.
В кулуарах адвокати розповіли, що Юрія Тітаренко, який буцім давав всім гроші, бачили лише на першому засіданні, той тихо сидів у куточку в супроводі міліціонера охорони. А на послідуючі засідання написав листа судді, що дуже зайнятий і не може прибути. (Напевно, «шукає» собі земельні ділянки в інших куточках України – авт.) В мережі інтернет прізвище Юрій Тітаренко і Київську область поєднує лише один текст про те, як в 2008 році молодого співробітника міліції Макарівського РВ МВС затримали працівники СБУ на хабарі в 15 тисяч доларів. Він «висмоктав з пальця» кримінальну справу, і вимагав грошей за її закриття. Тоді мало не побились СБУ-шники та міліціонери, бо за спиною Тітаренка, кажуть, стояли впливові родичі з великими погонами. Чи цей Тітаренко «наслідив» в Бердичівському районі, чи інший, можливо, дізнаємось з подальших судових засідань.
Судячи з великої кількості адвокатів, які беруть участь в процесі, судових засідань буде багато, і саме від вправності захисників буде залежати, хто з фігурантів справи в кінці кінців опиниться за гратами, а хто, можливо, покине їх.
Просмотрено: 604 раз
