Одним з найважливіших національних свят у українського народу є День Незалежності України. День свободи, рівності та братерства у своїй власній державі. На жаль, так склалося історично, що часи свого піднесення та величі наш народ відчув лише за період Київської Русі. Потім – довгі роки розбрату, чварів та рабства. Рабства на своїй рідній землі. Та ми вистояли і здобули перемогу ціною гарячої полум’яної крові тисяч, а то й мільйонів наших співвітчизників, які полягли у різні століття в боротьбі за незалежність.
Одними з найбільших героїв нашої країни, беззаперечно, являються Тарас Григорович Шевченко та наш сучасник В’ячеслав Максимович Чорновіл, які на протязі всього свого життя марили про свободу та незалежність українського народу. Не пощастило українському Кобзареві – він не дожив лише трохи до відміни ненависного йому кріпосного права. В’ячеславу Максимовичу випала не набагато краща доля, адже провівши більшу частину свого життя в тюрмах як політв’язень, лише наприкінці він мав змогу приймати участь у розбудові нової, незалежної країни за яку боровся. Та і його життя трагічно обірвалося на півшляху до досягнення мети.
Саме тому спеціально до Дня Незалежності у місті Бердичеві представники міської влади на чолі з мером вирішили вшанувати пам’ять цих двох героїв та борців за незалежність. У середу, 22 серпня о 14-30 відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку та до пам’ятної дошки В’ячеславу Максимовичу Чорноволу, що знаходиться на названій в його честь вулиці. На заході були присутні деякі представники громадськості та депутати міської ради, що представляють різні політичні сили.
В цей день їх всіх об’єднали поміж собою почуття патріотизму та вдячності справжнім героям України – адже в наш час таких людей, які готові віддати життя за рідну Вкраїну вже, мабуть, не залишилося. Хоча слід відзначити, що на відміну від інших подібних заходів, що проводяться в нашому місті, церемонія вшанування пам’яті героїв відбувалася швидко – і без жодного вступного слова. Можливо і справді – навіщо слова, коли все давно сказано? А може у влади були більш нагальні проблеми. Головне, що по закінченні короткочасного зібрання біля двох визначних українців залишилися лежати букети живих та мертвих квітів. Як символ поваги та знак пам’яті про їх мужність, чесність та невичерпну любов до України та свого народу.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
Смотреть весь фоторепортаж
БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ |
Просмотрено: 711 раз
