Як це не прикро, але життя змушує кожного з нас звертатись за допомогою, консультаціями до лікарів. Усі ми сподіваємося, що нам допоможуть, зарадять ті, хто давав у свій час клятву Гіппократа. А ще підсилює нашу віру в добру бердичівську медицину те, що в цьому році вона обрала напрямок милосердя, який так часто хочеться відшукати у реальному житті.
Неодноразово до нашої редакції звертались мешканці міста зі своїми скаргами на роботу бердичівських медиків. Кожен розповідав свої історії, проблеми, проте охопити їх усіх в одному матеріалі неможливо. Ми вже писали у свій час про роботу інфекційного відділення ЦМЛ, а зараз хочемо звернути увагу на такому звичному для нас усіх явищу, як черги під кабінетами лікарів. Наші журналісти вирішили провести власне розслідування і показати вам декілька годин із життя та функціонування Бердичівської поліклініки для дорослих.
Чи доводилось вам коли-небудь приїздити під стіни цієї поліклініки вранці о 6.30-7.00, щоб зайняти ще надворі чергу у реєстратуру і взяти талончик до того чи іншого спеціаліста, адже без нього ніяк. І от ти в черзі п’ятий чи шостий. За тобою – стільки бажаючих, як і попереду. 7.30-7.35 – відкриваються двері в поліклініку, усі заходять, вишиковуються у довжелезну шеренгу, підходить ваша черга – і, як виявляється,талончиків до того спеціаліста, який вас цікавить, уже немає. Їх було всього лише 3. Виявляється, що офіційно саме стільки пацієнтів повинні були прийти на прийом до лікаря-ендокринолога 30 серпня. Наші журналісти вирішили переконатися, чи справді це так. Прийшовши під кабінет цього спеціаліста, після того, як пройшло вже більше години прийому, можна було побачити величезну чергу з понад 10 чоловік. Цікаво, а вони що вирішили йти на прийом без талончиків, чи то як?
Провівши декілька виснажливих годин у черзі, нам вдалось з'ясувати, що виявляється талончик до потрібного вам лікаря можна і купити, заплативши за нього благодійний внесок у касі поліклініки. Але треба встигнути зробити це до 12.00, бо так сказали у реєстратурі. Сума благодійного внеску може бути різною. Ну, скільки вам не шкода.
Отож, якщо вам пощастило здобути омріяний талончик – ви щаслива людина. Але це ще не означає, що вам вдасться потрапити на прийом легко і вчасно. По-перше, кожен лікар приймає за своєю схемою: хтось – по живій черзі, інші – за номерами талонів. Головне не заплутатись. Тому краще прийти раніше, і нікого не цікавить, що вам доводиться відпрошуватись з роботи, адже рідко які фахівці приймають з 16.00 до 19.00. Зазвичай, це відбувається у пік робочого дня. Відпросившись з роботи, кожен з нас намагається прийти до поліклініки раніше або ж орієнтується за номером талона та часом, сказаним у ньому. Здавалось би, все враховано. Але це далеко не так. Адже безпосередньо у черзі, під кабінетом лікаря, виникають свої пригоди. Наприклад, прийом з тих чи інших причин може розпочатися пізніше на півгодини чи навіть більше. Походивши під лікарськими кабінетами протягом декількох годин, ми неодноразово чули про це від обурених пацієнтів.
Ще одним цікавим фактом, який не може не викликати обурення є те, що багатьох пацієнтів просто проводять без черги. Ех, добре бути знайомим лікаря чи мати ще якісь потрібні зв’язки з бердичівськими медиками. Саме наявність таких знайомств допомагає багатьом, незважаючи на чергу з 10 і більше чоловік, швиденько пройти до потрібного спеціаліста-медика. Звісно, це сприймається і не викликає обурення, якщо людина хвора і не може сидіти чи стояти довго в черзі. Але ж не слід забувати, що й серед тих, хто чекає того довгоочікуваного моменту – потрапляння до кабінету лікаря є ті, хто сидить у черзі годину, дві і навіть більше, поспішає на роботу, погано себе почуває і має маленьких дітей. Але, як кажуть, егоїстом бути легше.
Провівши у стінах поліклініки всього декілька годин, не може не виникати безлічі питань, на які так хочеться знайти відповіді. Але головним із них є те, коли ж бердичівська медицина почне і справді працювати для людей, незважаючи на їх положення в суспільстві, матеріальні статки та знайомства? Хочеться вірити, що це марево в пустелі стане колись реальністю.
Просмотрено: 555 раз
