Побережний Олексій: Прийшов час Своєї влади – Своєї власності – Своєї гідності на СВОїй, БОгом ДАній землі

Як ви оцінюєте, як журналіст, хід виборчої кампанії у Бердичеві?

Україна сьогодні стоїть вкотре на розпутті. Брехня про податкові канікули і про «почую кожного» вилізла владі боком. Податковий кодекс практично знищив малий бізнес, а соціальні ініціативи Президента на фоні виборів виглядають не інакше як реінкарнація гречки. Сьогодні в Бердичеві навіть кандидат від партії влади не розміщує на своїх численних бігбордах та сіті-лайтах жодної згадки про Партію Регіонів. Натомість ті, хто знищував українську мову у парламенті зараз безсоромно споглядають на бердичівлян у вишиванках із зовнішньої реклами – для них це такий собі «хіт сезону». Підкуп виборців триває повним ходом чи то у вигляді концертів, чи під час Дня знань 1 вересня - використовується будь-який привід. Маю інформацію, що «своїх кандидатів» місцеві чиновники возитимуть за руку під час відкриття численних довгобудів у місті. Відбувається систематичне замилювання очей виборцям товстосумами, які мають надію вкладені кошти під час виборів собі повернути вмостившись у депутатське крісло.

Чому ви вирішили йти в політику – це ж дорого, а ви журналіст, а не бізнесмен?

Цьому є дуже багато причин. По-перше, у владі мають бути патріоти для яких інтереси громадян і держави є вищими за власні. Бізнесмени ж, в першу чергу йдуть до парламенту, щоб захищати власний бізнес. Очевидно, для них все інше є другорядним. Прикладом цьому є безмовне підкоряння депутатів-тушок руці Чечетова. Подібні речі ганебні і не повинні бути у державі, яка знаходиться у центрі Європи. По-друге, я це рішення прийняв спілкуючись з людьми. В мене сотні бердичівлян питали «за кого голосувати?». За тих хто був при владі більшість людей не голосуватиме принципово. Отак розмовляючи, ми визначали для себе критерії, яким має бути депутат від Бердичева:

- молодий, бо обіцянки тих, хто був при владі виглядають вже якось навіть не смішно;

- місцевий, бо були приклади, коли обирали, а потім бачили його лише по телевізору. Депутат має жити біля людей;

- патріот, який би ставив у пріоритет інтереси людей та держави;

- освічений, бо це обличчя округу;

Після цього люди телефонували і казали, якби я пішов кандидатом у народні депутати знали б хоч за кого голосувати. Тому на певному етапі, коли побачив, що вибори на нашому окрузі перетворюються на «парад київських зірок» - рішення було прийнято однозначно.

Третя причина – працюючи журналістом бачиш ті проблеми, які іноді випадково, а іноді вперто не помічає влада. Їхнє вирішення часто є елементарним. Журналістика дає можливість надати розголосу проблемі. Найкращим прикладом цьому став старовинний будинок біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Люди звернулися, бо в них щоночі тріщали стіни і стеля. Маленьких дітей віддавали бабусям. Було очевидно, що може трапитися трагедія – в Бердичеві були прецеденти, коли валилися будинки разом з людьми. В які б установи мешканці не зверталися - все традиційно спускалося на гальмах, бюрократична машина їх не чула. Вони мусили повертатися в помешкання з думками про те чи доживуть до завтра. Після статті, до речі в «РІО-Бердичів», в аварійний підвал (під зйомку телекамери) полізли і чиновники, і спеціалісти з області. Проблема зрушила з мертвої точки. Звичайно, доки люди не поселилися в нові помешкання мені, як журналісту, треба було тримати руку на пульсі ситуації.

А щодо коштів, можу сказати лише одне. Звичайно на біг-бордах мене нема – це надто дорого. Натомість я постійно спілкуюся з людьми, розповідаю про себе, хто такий і чого хочу – для цього не треба надто великих витрат. Мене підтримують прихильники та друзі. Маю інформацію, що у мій виборчий фонд кандидата надійшли перші кошти. Дуже вдячний людям, які навіть у такий скрутний час підтримують фінансово. Для мене це висока оцінка бердичівлян.

До речі, а що ви пропонуєте людям?

Я йду на вибори з програмою Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Моєю метою є побудова могутньої Української Держави на засадах соціальної та національної справедливості. Для досягнення цієї мети необхідно виконати два завдання:

І. Негайно конституційними методами усунути від влади режим олігархічної диктатури, ліквідувати наслідки його правління та не допустити реваншу.

ІІ. Утілити в життя чіткий план всеосяжних докорінних перетворень у державі згідно з ключовими положеннями Програми захисту українців за принципом: Своя влада – Своя власність – Своя гідність.

Лише на першому етапі треба провести титанічну роботу. Передовсім, зупинити наступ олігархічної диктатури та не допустити узурпації влади режимом кримінально-олігархічних кланів. Унеможливити будь-які спроби конституційного перевороту. Протидіяти політичній корупції – купівлі народних депутатів. Ухвалити закон про імпічмент Президента України. Висловити недовіру та відправити у відставку Уряд Азарова-Тігіпка-Табачніка у повному складі. Скасувати зрадницькі «Харківські угоди». Розслідувати законність приватизаційних процесів, ініційованих Урядом Азарова. Повернути у власність держави стратегічні підприємства. Скасувати антиукраїнський закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики». Ухвалити натомість Закон «Про захист української мови». Відмінити несправедливу пенсійну реформу та грабіжницький Податковий кодекс.

Друге завдання реалізувати принципи: Своя влада – Своя власність – Своя гідність на СВОїй, БОгом ДАній землі. Про що йде мова:

1. Своя влада - докорінне очищення держапарату та відповідальне народовладдя замість свавілля можновладців і бутафорної «демократії»;

2. Своя власність - могутній середній клас і соціальний захист замість панування олігархії та грабунку країни;

3. Своя гідність – збереження національної ідентичності та відновлення історичної справедливості замість розгулу українофобії та реваншу радянської імперії;

Кожен з цих пунктів має послідовний план їх реалізації.

Щоб хотіли сказати нашим читачам?