Жителі Бердичева та Попільні вимагають ліквідувати залізничні переїзди, які блокують життя в населених пунктах. На Андрушівщині громада піднялась за повернення вкраденого лісу. У Парипсах святкують перемогу над захоплювачами ставка.
Демократія - гарна, але лінива дама. І якщо не змушувати її ворушитися, запливе жирком і впаде в сплячку до наступних виборів... Якщо ж обговорювати проблеми тільки на лавочці біля будинку, то навряд чи щось зміниться у дворі, місті, країні.
Треба змусити владу рахуватися з народом
Ось ви кажете - вода з крана смердюча, а влада вам відповідає: «Знаю, але грошей на реконструкцію водопроводу немає. Бідна я «. І на цьому все. Або ще приклад: «швидка» приїхала через годину після виклику і сердечник її не дочекався, помер. Ви вимагаєте закликати медиків до відповіді, а вам кажуть: «Реанімобіль 20 хвилин простояв біля залізничного переїзду...» Ви говорите: «Побудуйте замість переїзду міст!» Але заздалегідь знаєте відповідь: «Це ж десятки мільйонів гривень! Нема таких грошей! Бідні ми!»І на цьому все.
Якщо проковтнути ці відмазки і відписки, ми будемо все життя труїтися протухлою водою і годинами чекати на «швидку допомогу». Але що ж робити? Не дозволяти себе зневажати - ось що! Змусити з собою рахуватися! Але як? Не звикли ми ставити питання руба. Ось нас і «мають на увазі». Ми лише розповідаємо одне одному, як добре живеться в Німеччині або Франції. Але ж і там треба боротися за свої права простому смертному - інакше не почують. І на вулиці виходити, коли треба, і депутатів, за яких голосували, залучати до вирішення місцевих проблем. Ось тільки вміло треба діяти.
Найближчий приклад: довго нарікали жителі Андрушівського району на те, що якась київська фірма захопила і обгородила місцевий ліс. Ні сільські голови, ні органи місцевого самоврядування райцентру управи на киян знайти не могли або не хотіли. І далі б продовжували нарікати та все більше миритися з долею «ведених і безправних»...
Як треба діяти, показав народний депутат Володимир Каплієнко відомий нам по всеукраїнській медичній акції «Рука допомоги», учасниками якої стали 11 500 жителів Житомирщини. Сьогодні Каплієнко балотується до Верховної Ради по 63-му виборчому округу (Андрушівка, Бердичів, Попільня, Ружин). Саме після його втручання до висвітлення проблеми Андрушівського лісу приєдналися засоби масової інформації. У прокуратуру, в Адміністрацію Президента пішли депутатські запити та листи громадян. І прокуратура швиденько взялася за загарбників.
Ще один свіжий приклад: орендар ставка у селі Парипси Попільнянського району п’ять років тероризував місцеве населення. Влаштовував бешкети зі стріляниною в громадських місцях, ганяв мисливців і рибалок з водойми. При цьому він був повністю впевнений у своїй безкарності. У ситуацію втрутився Володимир Каплієнко. Консолідував місцевих жителів, звернувся до МВС та прокуратури. І тут же виявилося, що, крім риби у водоймі, орендар на обгородженій прибережній території вирощує ще й коноплю. В ранці 30 серпня відбулися термінові збори сільської громади, куди був запрошений народний депутат України Володимир Каплієнко. Селяни вирішили самостійно зламати символ присутності горе-орендарів. Всім селом пішли до річки, яка була огороджена парканом, а депутат Каплієнко витяг з машини бензопилу. «Я її приготував для іншої події,» - сказав він, посміхнувшись, - «Але якраз сьогодні знадобиться». За півгодини незаконно встановлений паркан був потрощений, а крім того селяни перекинули хібару, в якій горе-орендарі тримали бракон’єрське знаряддя. Орендаря пов’язали. Посіви конопель знищили. Вирішується питання про повернення водойми сільській громаді. Але без діяльного нардепа нічого б не вийшло - такі особливості української демократії.
Ще один урок активної демократії: біля Попільні є залізничний переїзд. Не просто переїзд, а переїздище! Він знаходиться практично на залізничній станції, і тому шлагбаум частіше закритий, ніж відкритий. Потяги приходять і йдуть, маневрові тепловозики формують склади, а на автотрасі збираються кілометрові черги. Якщо станеться пожежа - пожежна машина не проскочить. Станеться інфаркт у жителя «того берега» або пологи - швидка не проб’ється. Жителі району та автомобілісти нарікають, сваряться в нікуди, і, само собою, ніщо не змінюється.
У Бердичеві - та ж ситуація: у місті велика вузлова станція, а залізничного мосту немає. І коли шлагбаум займає своє звичайне, закрите, положення, центральна вулиця міста стає величезною пробкою... А за переїздом горять будинки, до яких не можуть пробитися пожежники, помирають хворі, що не дочекалися медичної допомоги...
«Час діяти!»
Володимир Каплієнко ініціював акцію «Час діяти!» Суть і очевидна задача - примусити Кабмін виділити гроші з держбюджету на будівництво мостів через залізницю. Адже будівництво залізничних мостів в Бердичеві і Попільні було заплановане ще радянською владою, навіть проект розроблявся. 25 років минуло. Але, як кажуть, «віз і нині там». Виходить ми, громадяни України, повинні діяти і займати активну позицію, щоб не чекати ще 20 років.
Акція Володимира Каплієнка «Час діяти» вчить людей грамотно і ефективно захищати свої інтереси. Для цього в Бердичеві, Андручівці і в Попільнянському районі розгорнуті намети, де волонтери допомагають мешканцям області відстоювати свої права. Тут можна поставити свій підпис під вимогою побудувати міст і реконструювати водогін, повернути захоплену власність ромади та отримати рекомендацію, як діяти, щоб поставлена мета була досягнута. Рекомендації ці лаконічно викладені у листівках. Цитую:
«Стоїш на переїзді? Час діяти! Напиши звернення до місцевої влади та міністерства. Постав свій підпис під вимогою побудувати міст через залізницю. Подай позов до суду про порушення твоїх прав. Приєднайся до поїздки на акцію біля Кабміну. Розкажи друзям про ініціативу».
У Бердичеві є ще одна проблема - огидна вода у водопроводі. Реконструкцію водоканалу місцевій владі не потягнути. Але це ж не повинно означати, що бердичівляни приречені вічно пити смердючу воду з кишковою паличкою і збудником гепатиту! Для радикального вирішення проблеми у Каплієнка аналогічний рецепт - час діяти! А його статус народного депутата можна і потрібно використовувати в якості тарана. Адже, врешті-решт, народний депутат представляє інтереси саме громади, народу. Однак про це багато хто намагається не згадувати.
Каплієнко дав виборцям урок боротьби. Це набагато краще і ефективніше, ніж продуктовий набір. Це не принизливо. Тепер залишилося лише перемогти в боротьбі за переїзди, воду, ліси. Отже, половина шляху вже пройдена.
Адже в кожному регіоні є своя десятиліттями невирішена болюча проблема. Така, яку на місцевому рівні не вирішити. Якщо немає свого Каплієнка, знайдіть його і дійте за описаним вище алгоритмом.
Просмотрено: 616 раз
