Кажуть, фундаментальним знанням вчать в університетах. Мовляв, аби стати видатним космонавтом, толковим радіоелектронщиком, класним програмістом чи талановитим майстром народної творчості, необхідно роки витратити на лекції та семінари. Звісно, це так, але коли і де зароджується любов до науки? У бердичівському відділенні науково-технічної творчості ЦПО ім. Разумкова одразу відповідають: а ось у таких закладах, як їхній і народжується. Якщо пройтися поглядом по всьому, що у день відкритих дверей виставили на широкий загал тамтешні мешканці, то одразу і не зрозумієш, що автори усього цього дива – місцеві дітлахи. Вони у них звичайні і незвичайні водночас, заявляють керівники гуртків. Адже не проводять час незрозуміло де, а зайняті чимось цікавим і творчим.
Олег Савенко, керівник гуртка історичного стендового моделювання: «Здесь наши дети все-таки ограждены от дурного влияния. Они развиваются творчески, повышают свой интеллектуальный уровень, получают определенные навыки, то есть стают более развитыми. Считаю, чем больше человек знает чего-то в жизни, тем лучше он будет чувствовать себя внутренне.»
Вихованці Олега Савенка у виготовленні військової техніки справжні доки. Їхнім вмінням, посидючості та тязі до історії не можна не позаздрити.
Олег Савенко, керівник гуртка історичного стендового моделювання: «Это модель чехословацкого танка «Прага», находящегося на вооружении Вермахта. Внутри конструкции мальчишка дал полную деталировку. То есть, ребенок мало того, что получает навыки изготовления модели, но и познает историю. Здесь можно получить то, что сложно где-то выискать в Интернете. Ребенок по ряду причин не всегда может это сделать.»
Свого часу деякі дорослі і не здогадувалися, що у місті існує заклад, в якому їхній дитині можуть прищепити любов до науки й техніки. Нині, зізнаються, їм залишається лише дивуватися тому, як така думка могла прийти їм до голови.
Наталія Захарчук, мати вихованця гуртка: «Ми потрапили до Центру через пораду друзів мого сина. Прийшли сюди, спробували і нам дуже сподобалось. Хочу сказати, що стендове моделювання виховує в дитині логіку, дисципліну, відчуття підтримки. Думаю, що якраз цим повинні цікавитися справжні чоловіки.»
Від сувенірів – до суден, від інформаційних програм – до виготовлення пасхальних атрибутів, від літаків – до бісероплетіння: якщо дитина прагне стати творчою особистістю, вважають самі гуртківці, якщо у неї чешуться руки зробити щось красиве, потужне чи витончене, їм просто необхідно хоча б здійснити ознайомчу екскурсію до відділення.
Катерина Сарнецька, вихованка гуртка «Моделювання іграшок-сувенірів»: «Кожна дитина знайде тут собі заняття – хтось може писанки малювати, хтось – плести бісером, хтось – гарно випилювати. Ось мене дуже тягне до писанок, до виготовлення різних подарунків. Я ходжу до Олени Сальникової, яка стала мені другою матір’ю. Вона вміє дуже забавляти дітей і мені дуже подобається її ставлення. Ми усі їздимо на конкурси і усі обов’язково приїжджаємо звідти з дипломами. Я запрошую сюди усіх: хто прийде, той дізнається багато цікавого.»
День відкритих дверей в їхньому відділенні став своєрідною відповіддю тим, хто вже довгий час заявляє, що Центр позашкільної освіти ім. Разумкова наказав довго жити, а його викладачів викинули на вулиці, кажуть у закладі. Так, існують певні проблеми з фінансуванням, але в якій галузі їх нині немає? Скоріш за все, за навчання своїх дітлахів у цих гуртках батьки вимушені будуть платити. Госпозрахунок – нічого не поробиш, та й 50 грн. на місяць, сподіваються педагоги, більшість батьків не відлякає.
Тетяна Пінчукова, методист відділення науково-технічної творчості ЦПО ім. Разумкова: «Я хочу всіх завірити: ЦПО ім. Разумкова працює. Ніхто його не закривав, гуртки, котрі працювали, збережені. У нашому відділенні гуртки з 12 профілів будуть працювати. Тому звертаємось до усіх батьків, аби вони приходили до нас і побачили нашу роботу. До нас можна приводити дітей з 1 по 11 клас.»
Наталія Захарчук, мати вихованця гуртка: «Справді, батьки люблять своїх дітей і зацікавлені, аби ті росли розумними, зацікавленими, талановитими. Ми будемо докладати усіх зусиль, аби гуртки існували і надалі. Щоб викладачі хотіли ділитися знаннями з нашими дітьми.»
Автор: Олександр Єжель
Камера: Віталій Сінєльніков
Телеканал "ВІК"
Просмотрено: 821 раз
