Мабуть кожна людина знає: відпочивати приємно навіть просто так. Та коли позаду нелегка, але потрібна справа, котру ти виконав вчасно й якісно, відпочинок забарвлюється абсолютно новими відчуттями. Відтого і було, напевне, так яскраво на площі перед Бердичівською райдержадміністрацією, де увесь район святкував закінчення жнив – «Обжинки-2012».
Піснею біля свого столику зустрічали відвідувачів святкового ярмарку мешканці Никонівки, вкотре усім навкруги доводячи: натхнена праця і красива пісня – то візитівка українця. А ще мешканці України люблять, коли в родині – злагода, в оселі чистота, на дворі – порядок, а в господарстві – достаток. Саме такий, як той, що просто сочився з рогу, привезеного з селища Гришківці особисто селищним головою Зоєю Стаднік. Якщо у бердичівських сусідів пишаються багатством, то у Скаківці люблять все яскраве і казкове. Ну то й що, мовляв, що «Обжинки»? Без Дракона, Діда Мороза, Слоненяти і розмальованої пляшечки з чудодійним напоєм жодне свято, кажуть, не свято! Хто б міг подумати, що справжні кактуси можуть зростати прямісінько під носом у бердичівлян? Всім на Бердичівщині відомо, що у Хажині мешкають неперевершені майстрині із золотими руками, але так щоб кактуси!… Звісно, до такого за один день не підготуєшся.
Яна Гудецька, директор Будинку культури (с. Хажин): «Безпосередньо брали участь школи, авторками прекрасних короваїв стали наші хажинські майстрині. До свята допомагали готуватися колективи школи та дитячого садка. Взагалі дуже гарне свято. І якби воно так яскраво проходило кожного року, то було б просто прекрасно.»
За мир, дружбу і любов у всьому світі виступають ось за цим столиком. На ньому прекрасно співмешкають українські вареники й ковбаска із російським самоваром й сушками. А неподалік надпис на одному зі столиків нагадує: «Хліб всьому голова!». Щохвилини готові співати Осанну рукам, що пахнуть хлібом, у селі Терехове. На гарбузячому возику тамтешня громада привезла на розсуд земляків чимало подарунків. Чим вони гірші за інших, запитує сільський голова?
Володимир Юзефович, сільський голова (с. Терехове): «Ви подивіться, як навкруги все красиво! Як готувалися люди: і школи, і Будинки культури, і всі громади сіл. Подивіться на наш коровай: він виготовлений напередодні 21-ої річниці Незалежності та ювілею нашої Житомирщини. Цей коровай виготовлений з урожаю 2012 року, що був зібраний на нашій рідній тереховецькій землі.»
А хто лишень з учасників свята не закохався ось у цю чарівну жіночку… Та й як пройти повз її апетитного стану, оповитого калиновим намистом й одягненого в розкішну сукню з салату, рясно прикрашену виноградом? Той, хто все ж таки міг знайти у собі волю і відмовитися від близького знайомства з райгородською красунею, а вона приїхала до Бердичева саме з Райгородка, потрапляв до царства у царстві, до держави у державі. «Маркушівська садиба» - оповіщала усіх табличка, за якою починалися володіння, на котрих буяла зелень і весело паслася живність. Маркушівці – народ музикальний, хазяйновитий, щедрий і щирий: працювати – то працювати, танцювати – то танцювати. Маркушівці – народ запасливий: у них завжди знайдеться смачненький шматок сала, свіжий буханець, схожа на сльозу горілка і справжня циганка, яка і погадає правдиво, і затанцює пристрасно. Маркушівці – такий народ, котрий навіть інтерв’ю дає по-своєму. Усім гуртом.
Немає такої людині на Бердичівщині, котра би не чула про запальний танок, що отримав свою назву на честь одного з сіл району. Лише у Скраглівці вміють танцювати у два боки та так, щоб у три притопи. Троїсті музики з районного Будинку культури з готовністю продемонстрували, як це звучить.
А ось і ті, до кого останнім часом денно і нощно стікалися зведення з полів. Керівники району у супроводі почесних гостей «Обжинок» проходжувалися різнокольоровими смачними рядами, аби вислухати, з чим до них приїхали селяни, а іноді і скуштувати плоди праці трударів. І лише після того, як очільники Бердичівщини вшанували своєю увагою всіх учасників свята, розпочалася урочиста частина «Обжинок».
У Бердичівського району гарна перспектива. Меншою міро, такою її бачать голова райдержадміністрації Володимир Збаражський та голова районної ради Микола Стороженко. Для цього, переконані вони, існують усі підстави, а саме природні ресурси та працьовиті люди, яким їхні пращурі передали у спадок любов до колосу й аромату хліба.
Володимир Збаражський, голова Бердичівської РДА: «У кожного з дитинства у пам’яті закарбувалася істина: «Ми – нація хліборобів, хліб – найбільша святиня». Ми, як ніхто інший, знаємо йому ціну. Тому символом цього свята є розкішний запашний коровай. Сьогоднішні «Обжинки» є перемогою сотень людей, які посіяли, виростили й зібрали урожай. Вони обрали справою свого життя нелегку, але почесну працю хлібороба – професію, на якій завжди триматиметься світ.»
Микола Стороженко, голова Бердичівської районної ради: «Жнива для українців – вінець хліборобської праці, а перший сніп завжди слугував оберегом. «Обжинки» завжди були справжнім святом. Звичаї сивої давнини зберігаються і сьогодні – це довели хлібороби Бердичівського району. Завдяки сільським трудівникам полиці магазинів все більше наповнюються високоякісними вітчизняними продуктами, а у кожній оселі є хліб і до хліба. Це завдяки їхнім рукам, мудрості і досвідченості живе українська нива.»
Одним із почесних гостей свята став Бердичівський міський голова. Василь Мазур прибув на «Обжинки» разом із ансамблем пісні й танцю «Зорецвіт». У подарунок привезли теплі слова та гарну пісню.
Василь Мазур, Бердичівський міський голова: «Я від щирого серця, від імені всіх бердичівлян хочу привітати з головним вашим святом – святом, якого ви чекаєте і на яке так працюєте. Сьогодні хочу подякувати за вашу благородну працю, низько вклонитися і побажати кожній родині добробуту, щастя, здоров’я і всього найкращого.»
Багате виявилося свято на нагороджених. Своїм Указом Президент України відзначив ювілейною медаллю «20 років Незалежності» директора приватного підприємства Климчук Наталію Климчук. Трохи пізніше було оголошено і кращих у збиранні цьогорічного врожаю. І місце серед сільськогосподарських підприємств посіла мирославська «Надія», очолювана Поліною Піндюр. Валовий збір у «Надії» склав 1600 тонн зернових, урожайність – 80 ц/га. Серед фермерських господарств першість вибороло рейське «Полісся», яким керує Юрій Тарахтелюк. Там зібрали 1365 тонн зернових, а урожайність склала 39 ц/га.
Усі нагороджені та їхні колеги-селяни складають гордість Бердичівської землі та слугують окрасою великої родини. І все це можна не лише викласти у цифрах, а й висловити у піснях.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Віталій Сінєльніков
Телеканал "ВІК"
Просмотрено: 684 раз
