Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
1984 р. —
в Бердичеві на стадіоні заводу "Прогрес" під егідою обласної федерації футболу відбувся матч між командами ветеранів футбольного клубу машинобудівного заводу "Прогрес" та футбольного клубу "Динамо" (Київ). За команду "Динамо" грали такі корифеї радянського футболу, як Євген Рудаков, Віктор Банников, Йожеф Сабо, Андрій Біба, Володимир Мунтян та інші. Футбольний матч закінчився з нічийним рахунком 2-2. Детальніше...
1979 р. —
проводиться перший набір учнів у новостворену міську дитячу художню школу. Директором Бердичівської художньої школи став Микола Софронович Яцюк – нині Почесного громадянина міста Бердичева. Заняття розпочинаються у 2-х орендованих кімнатах дитячої музичної школи в фортечному комплексі монастиря Босих Кармелітів, де Київською міжобласною спеціальною науково-реставраційною виробничою майстернею Держбуду УРСР проводились роботи по ремонту та здачі в експлуатацію майбутніх класів художньої школи.
1948 р. —
о 21.00 годині у селі Семенівка Бердичівського району було запалено факел Дашавського газу. Він сповістив про новий успіх газовиків, які працювали над будівництвом газової магістралі Дашава-Київ. До столиці України залишилось прокласти 158 км газопроводу.
1930 р. —
в Бердичеві в сім'ї викладача історії маштехнікуму та виховательки дитячого будинку народився Семен Іоганович Майданник – поет. Семен Іоганович значну частину трудового життя працював на машинобудівному заводі "Прогрес", його вірші друкуються в заводській багатотиражці "За технічний прогрес", в місцевій, обласній та республіканській газетах. У своїх віршах він прославляє видатних жителів Бердичева, рідний край. Семен Майданник видав п’ять поетичних збірок, остання з яких вийшла в Німеччині, куди поет переїхав на постійне місце проживання у 2000 році. Детальніше...
1847 р. —
в Бердичеві вперше побував французький письменник Оноре де Бальзак. У своєму "Листі про Київ" він писав про забудову міста:
"Там я с изумлением узрел картину невиданную: дома в Бердичеве танцуют польку, иначе говоря, клонятся кто вправо, кто влево, кто вперед, а иные из них вообще распадаются на части; величиной они по большей части напоминают наши ярмарочные балаганы, а чистотой – свиной хлев. Для европейца, жителя Парижа, зрелище это столь неожиданно, что свыкнуться с ним удается далеко не сразу. На улицах еврейского стойбища было полным-полно евреев. Оказавшись в Бердичеве, недоумеваешь: неужели в этих домах, которые три парижских рассыльных могли бы унести с собою за один присест, в самом деле живут люди?".
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 386 раз
