Кандидат у народні депутати Микола Петренко вважає, що на державному рівні потрібно запровадити нові стандарти роботи на підприємствах, що дозволить створювати комфортні умови роботи для працівників, запровадити нові стандарти соціального та пенсійного забезпечення.
Сьогодні виробництва виживають, як можуть, і доволі часто їхні власники забувають подбати про своїх працівників. Вони просто заробляють гроші, навіть на нелюдяному ставленні до співробітників, які забезпечують роботу підприємства. Так, запроваджують ненормовані робочі дні, невеликі зарплати, частину яких видають у конвертах, відсутні соціальні пакети, практикується скорочення днів відпустки та вихідних, або навпаки – примусові тривалі відпустки за власний рахунок, та гірше всього – погані умови праці. Звісно, що пояснити таку ситуацію можна перехідним етапом становлення, недосконалим законодавством та відсутністю альтернативних місць для роботи. Багато хто з людей і тому радий: мовляв, добре, хоч така робота є, можна заробити копійчину. Проте покращувати умови праці та ставлення до робітників потрібно починати вже сьогодні. «Якщо не стукати, то ніхто не відкриє. Я знаю, в яких умовах сьогодні працюють люди, це нестерпно. Нам потрібні зміни. Я знаю, які, і як їх добитися. Але одного мого бажання замало, люди повинні захотіти покращити умови праці і своє життя», – наголошує Микола Петренко.
За останні місяці Микола Петренко неабияк добре вивчив проблеми, з якими стикаються люди на підприємствах. Дізнавався про них не з офіційних звітів, там про таке не пишуть, все вивчав на зустрічах із людьми. Гордість міста Бердичева – завод «Прогрес» – колись нараховував близько семи тисяч працівників. Після приватизації на роботі залишилося у вісім разів менше. Інших просто викинули на вулицю, і нікому було відстояти їхні права. Значні скорочення робітників також відбулися через свідоме знищення тваринництва агрофірмами, утвореними на базі колишніх колгоспів.
Про те, як люди надриваються за копійки, втрачають своє здоров’я і виходять на пенсію інвалідами, розповідати можна взагалі безкінечно. Та всі ці сумні приклади колективи підприємств знають і самі. От вам один із прикладів. На Бердичівському рибопереробному заводі сортувальникам доводиться весь день в холодній воді мити рибу. Під кінець робочого дня болять всі суглоби, руки просто викручує. Кілька років праці в таких умовах – і хвороба суглобів, що супроводжується нестерпним болем, забезпечена. Працювати людина не зможе, а підприємство навряд чи оплатить лікування.
Що робити?
Проблем накопичилося насправді надзвичайно багато, самі підприємці вирішувати їх не поспішають. Віддають перевагу не захисту працівника, а розвитку виробництва. Це природно. На переконання Миколи Петренка, сьогодні держава має показати себе і втрутитися в трудові відносини. Але не так, щоб погано стало і власникам, і робітникам, а зробити це з розумом. У програмі кандидата є важливі пункти такого втручання. Тож Микола Миколайович планує виступити з кількома законодавчими ініціативами.
Здоров’я працівників – це найголовніша цінність. Тому законодавчо потрібно змусити керівників підприємств щонайменше раз на рік проводити медичний огляд. Але він має бути не формальним, з виїздом одного спеціаліста на підприємство, а всебічним. Колектив має проходити огляд у лікарнях. Це допоможе вчасно виявити можливі хвороби і провести профілактику. У разі виявлення небезпечних для життя та здоров’я показників, силами держави і роботодавця потрібно організувати лікування. Сьогодні має повернутися практика профілактичного лікування.
Робочий графік на важких підприємствах потрібно вибудовувати таким чином, щоб людина могла відпочити хоча б по 20 хвилин кожні дві години. Заробітна плата та пенсії робітників також мають бути захищеними. Раз на рік підприємство повинно проводити індексацію заробітної плати принаймні на 10%. Це дозволить підтримувати купівельну спроможність людей.
Щодо пенсій, то в перспективі нам потрібно створювати додаткові джерела. Державна пенсія сьогодні не може забезпечити найнеобхідніших потреб людей. Тому варто створювати недержавні пенсійні фонди. Куди щомісяця робитимуть відрахування працівник та роботодавець (30% і 70% відповідно). Таким чином, досягнувши пенсійного віку, людина отримуватиме додаткові кошти. Буде кілька схем виплат. А в разі смерті кошти отримають рідні, у випадку ж із державним забезпеченням гроші просто пропадають.
Зрозуміло, що це – робота не одного дня. Всі ці ініціативи потрібні, аби закони та нормативні акти почали працювати і не було подвійного їх трактування. Щоб люди були захищеними, а підприємства розвивалися і працювали.
Прес-служба кандидата у народні депутати
БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ
Просмотрено: 679 раз
