Палац спорту Анжеліки Лабунської

А що? Цілком ймовірно, що незабаром в Бердичеві приймуть рішення про присвоєння такого імені відновленому спортивному комплексу. Адже ніхто навіть не міг повірити, що цей найбільший в місті спортивний зал разом з допоміжними приміщеннями, зможе відродитись.

Але, про все по порядку.

Кілька десятиліть тому бердичівський машинобудівний завод «Прогрес», на місці колишнього старого клубу, вирішив побудувати сучасний спортивний комплекс. І побудував його. Спортивне життя тут вирувало, як ніде. Дитячі спортивні секції, матчі дорослих команд з футболу і волейболу, тренування, змагання, словом спортзал не пустував ні годинки.

Та часи змінились. Завод не зміг більше утримувати на своєму балансі такий спортивний комплекс, і кілька років тому приміщення закрили. Всі ці роки міська влада не покидала надії повернути спортивне життя в ці стіни, але марно…

І ось за справу взялась кандидат в народні депутати, діючий депутат Верховної Ради, Анжеліка Вікторівна Лабунська. Ще на першій своїй прес-конференції в Бердичеві, перед місцевими журналістами, вона оприлюднила ідею відновити роботу спортзалу.

На цій ідеї спробували попіаритись й інші кандидати. Збирали підписи в спортсменів, влаштовували марші, говорили й говорили…

Але говорити – це одне, а робити – зовсім інше. Анжеліка Лабунська миттєво організувала проведення ремонтних робіт як фасаду спорткомплексу, так і всіх внутрішніх приміщень. Чи не щодня вона особисто перевіряла хід ремонтних робіт. Благодійний фонд «ЛАВ», під її керівництвом, закупив все необхідне спортивне обладнання і навіть більше – домовився про співпрацю з тренерами, які з радістю погодились повернутись в спортзал самі і повернути сюди тисячі юних і дорослих спортсменів.

Отже, погожого суботнього ранку на площі біля відремонтованого палацу спорту зібрались спортсмени, тренери, сотні працівників заводу «Прогрес» разом із дітьми, та ще багато небайдужих жителів та гостей міста. Звуки духового оркестру, повітряні кульки і радісний сміх маленьких бердичівлян віщували цього дня незабутню для міста подію.

Гості вільно розмістились на трибунах спортзалу та по периметру ігрового поля, і церемонія розпочалась.

«Цей великий зал повністю готовий для проведення всіх ігор: мініфутболу, баскетболу, волейболу, великого тенісу, бадмінтону. Через перероблену систему опалення тут можна займатись спортом навіть у люті морози. У відремонтованих душових кабінах безперебійно подаватиметься гаряча вода», - розповів про оновлений палац спорту його директор Олег Пірун.

Потім слово надали головному натхненнику і організатору доброї справи Анжеліці Вікторівні Лабунській:«Цей Палац сьогодні відкривається і він ніколи не закриватиметься для тих, хто любить фізкультуру і спорт. Я бачу, як щиро радіють батьки з того, що з’явилось місце, де діти зможуть займатись корисним і приємним, а не тинятись на вулицях. Хочу передусім подякувати будівельникам. які в короткі терміни змогли виконати великий обсяг робіт. А ще хочу запевнити бердичівлян, що це наша чергова добра справа в Бердичеві, але не остання. Бердичеву бути культурним, спортивним, туристичним містом!»

Далі до виступів долучились наймолодші спортсмени (дівчинка подарувала Анжеліці Вікторівні букет квітів та чудову поробку, виготовлену власними руками) та найстарші тренери.

«Я хочу двічі подякувати Анжеліці Лабунськиій, - підійшовши до мікрофона наголосив Анатолій Іванович Костенко, ветеран тренерського руху Бердичева, - Вперше я звернувся до неї, як тренер по тенісу, і вона відразу зрозуміла проблеми наших спортсменів і відразу ж допомогла їх вирішити. Другий раз я хочу подякувати їй за сьогоднішню подію, за відкриття спорткомплексу. Адже раніше тут проходили найбільші тенісні турніри, і надалі ми відродимо їх славу»

Нарешті наступила урочиста мить традиційного перерізання святкової стрічки і відроджений спортивний комплекс оголосили відкритим.

Першими випробовували міцність відреставрованих елементів конструкції спортзалу учасники циркової студії Анатолія Залевського «Ризома». Вони виконали акробатичну композицію на імпровізованих канатах «Дорога до почуттів». Дах спортзалу перетворився в цирковий купол, під яким неначе птахи пурхали і наймолодші, і більш досвідчені артистки.

А далі бердичівській публіці представили новий вид спорту, який прийшов до нас з Америки. Напевно, зароджувався він як показові виступи дівчачих команд підтримки на баскетбольних та футбольних матчах, а згодом виділився в самостійний вид. Отож, команда з черлідингу (а саме так називається цей новий спорт) продемонструвала присутнім красу, грацію, музичність та акробатичність.

Традиційні баскетболісти тепер теж не кидають м’ячі в корзину, а жонглюють ними неначе заправські циркачі. Команда з баскетбольного фрістайлу сповна продемонструвала всі трюки з м’ячами, і навіть навчила деяким з них маленьких глядачів.

А ті, хто не встиг навчитись трюкам з м’ячем, долучились до традиційних «Веселих стартів». Ведучий запросив всього кілька хлопчаків і дівчаток взяти участь в естафеті, але відразу збіглась чи не вся дитяча частина аудиторії. Відмовляти нікому не стали, тому відновлена зала швидко наповнилась радісними дитячим вигуками. Учасники веселих конкурсів емоційно і радісно змагались, і ні грама не засмучувались, коли програвали. Всім учасників естафет вручили сертифікати на безкоштовне відвідування спортзалу.

Порадували також своєю майстерністю юні кікбоксери. Представники всеукраїнського союзу кікбоксингу провели показові тренування з наймолодшими спортсменами, серед яких були й дівчата.

Знову у залі учасники студії «Ризома» з номером «Дерево життя», і знову зривають шквал аплодисментів.

Чесно кажучи, знаходячись в реставрованому залі, дивлячись на свіжесеньку розмітку підлоги, самому теж захотілось побігати з баскетбольним м’ячем, чи зіграти волейбольну партію. Олег Пірун, директор спорткомплексу, запевнив, що вже через кілька днів розклад занять і груп буде складено і оприлюднено. Часу і місця вистачить всім і юним спортсменам, і дорослим любителям.

Майже дві години тривало музично-спортивне свято, але з кожним номером в глядачів лише додавалось емоцій та гарного настрою. Навіть випадкові перехожі побачивши біля входу в спортзал яскраві повітряні кульки та агітаторів, що роздавали сувенірну продукцію з нагоди відкриття, долучались до святкового дійства.

Незабаром глядачі перемістились на іншу сторону площі, на майданчик біля Палацу культури ім. Шабельника, і шоу продовжилось.

Тут на них чекали виступи спортсменів з української федерації «Ушу». Хоча їх виступ більше скидався не на спортивний номер, а на цирковий. «Танок дракона», який вони продемонстрували бердичівській публіці могло б прикрасити найкрутіші бразильські карнавали.

Ну а далі до свята долучилась «важка артилерія». Ні, гармат у великих та сильних українських богатирів не було, але «важкостей» вистачало. До Бердичева завітали найсильніші люди України і світу. І це не перебільшення. Адже, Віктор Юрченко, Олександр Лашин та Олександр Пеканов входять до команди знаменитого Василя Вірастюка, з яким нещодавно встановили новий рекорд в Книгу Гіннеса, протягнувши кар’єрний самоскид «Катерпіллер» вагою 250 тон.

Самоскида в Бердичеві не було, а був автобус. Пустого кожен з богатирів легко тягнув однією рукою. Але коли салон заповнили під саму зав’язку маленькі любителі безкоштовного проїзду, Олександру Пеканову прийшлось добряче піднатужитись, щоб здвинути і протягнути його кілька метрів.

Силачі запрошували бердичівлян спробувати свої сили, і такі сміливці знайшлись. Вони сповна спробували вагу залізних богатирських іграшок, і отримали заохочувальні призи від організаторів свята – благодійного фонду «ЛАВ» під керівництвом кандидата в народні депутати Анжеліки табунської.

Але й на цьому не закінчилось святкування. Українські «ушисти» не гірше за своїх азійських вчителів змогли показати присутнім змагання на шаблях і мечах, від якого всі затамували подих. Такий «бій» міг би прикрасити будь-який боєвик самого Джекі Чана.

А згодом свою майстерність показав «Театр вогню» з міста Вінниці, влаштувавши справжнє «файєр-шоу». Не давали скучати глядачам і клоуни на ходулях. Мами з дітьми залюбки фотографувались з ними, але взяти автограф не могли, надто вже високо.

Одним словом, свято, яке влаштувала для бердичівлян Анжеліка Лабунська, вдалось на всі сто відсотків. Не було жодного байдужого глядача, жодного не усміхненого чи не здивованого обличчя.

Глядачі свята вже надвечір тільки розходились, а спортивну залу вже заповнили її справжні господарі – волейболісти, баскетболісти та футболісти. Відтепер вони тут бажані і жадані.