Так, на висоті у прямому і переносному розумінні…Неодноразово на сайті «РІО Бердичів» я розповідав про досягнення бердичівських спортсменів та їхніх тренерів.
Цього разу я розпочну свою розповідь зі слів видатного тренера, наставника, учителя – В. О. Лонського: «Тренер не повинен тренувати одного спортсмена, тому, що один – це випадок, два – це збіг обставин, а три – це вже закономірність». Тому наші спортсмени-стрибуни не просто їдуть перемагати, вони завжди намагаються зайняти якнайбільше призових місць на п’єдесталі.
Син В.О. Лонського – Ігор прийняв спортивну та тренерську естафету і гідно продовжує започатковану його батьком справу – підготовку та виховання висококласних стрибунів. Вихованці тренера Ігоря Лонського завжди на високому рівні захищають честь і славу рідного міста. Де б не брали участь у спортивних змаганнях, чи то на Всеукраїнських, чи на міжнародних – скрізь вони одні з найкращих.
Так, наприклад на Чемпіонаті України, серед юнаків, який проводився у Запоріжжі, наші юнаки показали свій бойовий дух та спроможність конкурувати з кращими стрибунами сьогодення. На цих змаганнях вдалося одразу двом бердичівлянам: Олександру Бараннікову та Владиславу Мазуру зайняти перше і друге місце. Вони обидва стрибнули на 2м,05 см і виповнили норматив кандидатата у майстри спорту. Гідно виступив на тих змаганнях ще один бердичівлянин – Діма Нікітін. Він хоча й молодший від своїх суперників на три роки, але має шанси на гарне майбутнє у спорті.
Звичайно, виграти один Чемпіонат – це похвально, але вигравати і надалі, підтримувати цей високий спортивний рівень – це наполеглива,титанічна праця. І ось, на початку лютого, у м. Суми відбувся чемпіонат України серед юніорів і знову наші хлопці на висоті.
Цього разу Вітя Лонський, якого тренує батько та Владислав Мазур, у важкій боротьбі зайняли перше і друге місце. Як бачимо, перемога у Запоріжжі була не винятком. Нагадаю, ці змагання дуже важливі і престижні. Саме на них визначається рейтинг спортсменів, а це і відбір на матчеву зустріч, на міжнародні змагання, а в майбутньому можливість потрапити на Чемпіонат світу серед юнаків, що проходитиме у Донецьку.
У спілкуванні з тренером Ігорем Лонським я зрозумів, що результатами він задоволений, але зупинятись на досягнутому він не збирається.
Попереду нові старти, змагання, плани, цілі і головна мета спортсмена – перемагати! Та коли підійшов до мене переможець цих змагань – Вітя Лонський, я згадав, як він ще зовсім маленьким співав мою пісню: «Бердичівлянин я, о як це здорово. А як ще краще вам сказать? Мені тут рідне все, мої тут рідні всі. Бердичів – батько, мати – Гнилоп’ять!». Співав він тоді дуже цікаво, яскраво, акуратно, голосно, наполегливо і смішно водночас. Отак він сьогодні наполегливо і завзято навчається і працює на спортивній ниві.
Разом з великою і дружньою родиною Лонських, з усіма земляками, які закохані у спорт, я з радістю і насолодою привітаю Вітю Лонського, який виповнив норматив майстра спорту – 2м.15см. На мою думку – це наймолодший майстер спорту серед стрибунів у висоту. І Вітя із задоволенням поділився своїми враженнями про змагання і розповів про спортивні здобутки: «Тренуватися було дуже важко і складно і не так, як бажалося. А причина – це травма. Часу до змагань залишалось обмаль. Я не був ще готовий до виснажливих занять, великих фізичних навантажень, але правильний комплексний підхід, та велике бажання підняти прапор перемоги, гідно продовжувати справу мого діда та батька, достойно захистити честь мого Бердичева – все це дало мені надію, віру і як результат - перемогу».
Вітя мені розповів, що брали участь у цих змаганнях талановиті спортсмени з різних куточків України, зокрема з Дніпропетровська, Херсону, Миколаєва, Кіровограду, Львову, Вінниці, Києва, Бердичева та інших міст. Кожен зі спортсменів мав однаковий шанс перемогти, а в мене промайнула думка – тим і вагоміша перемога саме бердичівлян.
Поспілкувався я ще з одним талановитим спортсменом – Владиславом Мазуром: «На цих змаганнях я успішно пройшов кваліфікацію, хоча далась вона мені не легко. А вже у фіналі я виступив встановивши свій власний рекорд 2м.10см і був другим на п’єдесталі. Користуючись нагодою я хочу сказати слова вдячності нашому тренеру – Ігорю Віталійовичу Лонському. Він для нас найкращий тренер. Він і як людина, як наставник і як другий батько – порадить, підкаже, допоможе. Влітку ми з ним періодично їздимо на рибалку, по гриби, на відпочинок у мальовничі місця, одним словом, нам з ним цікаво. Наприклад, коли ми їздили на змагання в Крим ми відвідували різні екскурсії, бували в історичних музеях, були в Ялті, Балаклаві… Хочу сказати, що мої батьки дуже раді моїм заняттям спортом. А я з свого боку зроблю все можливе, щоб не розчарувати тренера та батьків».
Поспілкувався я і з батьками юнних спортсменів, зокрема з С.Л. Баранніковим.
«Я сам дуже люблю спорт, тому разом зі своєю дружиною вирішили запропонувати нашому сину Сашкові, якому було тільки шість років зайнятись спортом. Побувавши на чергових змаганнях, що проводились на Червоній Горі, наш син тоді і отримав свій перший урок і закохався у «королеву спорту» - легку атлетику, зокрема почав займатись стрибками у висоту. Так він почав свої перші кроки у спорті, у тренера І.В. Лонського. Ми з дружиною дуже раді, що наш Сашко приділяє багато часу спорту. Звичайно ми його вибір підтримуємо, допомагаємо йому у всьому. Крім того наш син став здоровішим і фізично і духовно, йому цікаво, його поважають у школі, він має авторитет серед друзів, однокласників. Якщо не захоплення спортом, то що дасть вулиця, неконтрольовані дії дітей і до чого це веде ми всі добре знаємо. Наша держава повинна також підтримувати спорт, допомагати його розвитку, допомагати тренерам. Завжди буде актуальним вислів: «Міцна держава – здорова нація». Будуть здорові і сильні наші діти – буде сильною і наша країна».
Що ж, побажаємо і ми нашим майбутнім чемпіонам міцного здоров’я та перемог. Розуміючи, що цей матеріал вийде напередодні Дня Святого Валентина, я сердечно вітаю всіх бердичівлян зі святом. Шаленого кохання Вам та розуміння! І на завершення співаймо разом!
Найкращі кажуть поцілунки на Валентинів день!
У них є барви всього світу
І музика пісень.
Ці поцілунки найдорожчі
Лютневої пори
У них прощання із зимою
І зустрічі весни!
Валентинів день!
Валентинів день!
Олесь Коляда,
член Української асоціації письменників
художньо-соціальної літератури
Просмотрено: 687 раз
