829 квадратних метрів вибоїн залатали бердичівські дорожники

На ділянці автодороги М-21 Житомир – Могилів-Подольський від Гришковець до Солотвина. Залишилось ліквідувати ще близько 600 квадратних метрів.

Про це в невеличкому інтерв’ю розповів начальник філії «Бердичівська ДЕД» дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Березовський Валерій Володимирович.

Цими днями ремонтом вибоїн займалось дві бригади дорожників – одна бригада від ДЕД (15 чоловік), і ще додаткова бригада з райавтодору (5 чоловік). Ремонти ведуться згідно дефектовочних актів, які виставляє «Служба автодоріг», яка є власником дороги і, відповідно, замовником ремонтних та інших робіт. Ці інші роботи різняться по сезону: взимку – прибирання снігу та посипання піщаною сумішшю, весною – прибирання сміття, ремонт,фарбування дорожніх знаків, тощо. Тобто, окремо на ремонт гроші не виділяються.

Всього Бердичівська ДЕД обслуговує 161 кілометр автошляхів Житомир-Могилів-Подольський ( в межах Бердичівського району), Бердичів-Хмільник (теж, до кордону з Вінницькою областю) та ділянку автотраси Кременець – Біла Церква, що проходить територією Любарського, Чуднівського, Бердичівського та Ружинського районів. Має в своєму складі три дорожньо-ремонтні пункти (в Любарі, Чуднові та Ружині).

Ну а про загальний стан сьогоднішніх доріг очільник підприємства розповів точно так, як розповідають в новинах центральних телеканалів його вищі керівники. Мовляв, дорогу Житомир – Бердичів збудували 33 роки тому. За цей час її потрібно було тричі (через кожні 10 років) капітально ремонтувати, але жодного разу це не робилось. А ще й збільшились навантаження на вісь до 17 – 20 тон, замість проектованих колись 6 тон. Тому дорога і не витримала.

Будівництво нових доріг коштує дуже дорого – близько 40 мільйонів гривень за кілометр, але й утримання давно збудованих теж вимагає немалих коштів. За кордоном, кожні 10 років знімають верхній шар асфальту і вкладають новий. Також відрізняються від українських і принципи управління дорожнім будівництвом та експлуатацією магістралей.

Так, в Білорусії, шість разів пройшла реорганізація дорожнього господарства, і в результаті – дороги в них на порядок кращі, ніж українські. Ми не говоримо вже за європейські автобани. Лише в Україні та Росії, фактично з часів Радянського Союзу в дорожньому господарстві нічого не змінилось.