Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
2001 р. —
цього дня в місті Нетанія (Ізраїль) в день відзначення Дня пам'яті і примирення (Дня Перемоги) відбулась вже традиційна зустріч колишніх бердичівлян біля пам’ятного знаку загиблим у Другій Світовій війні. Детальніше...
1982 р. —
по вулиці Леніна, 43, у щойно збудованому багатоповерховому будинку урочисто відкрито нове приміщення центральної аптеки №122. Площа нової аптеки становить 400 кв. м., у штаті медичної установи нараховується 46 чоловік, завідуюча аптекою – Г.В. Мельник. Аптека перейшла сюди зі старого приміщення по вулиці Карла Лібкнехта, а туди після ремонту перейде аптека №46 (нині районна аптека №46, яка припинила своє існування у 2011 році). Перерізав червону стрічку перед входом до нового приміщення аптеки голова виконкому міської Ради Костянтин Степура.
1980 р. —
напередодні Дня Перемоги учні 2-го класу середньої школи №2 разом з вчителями і батьками посадили біля приміщення школи алею Пам'яті.
1971 р. —
біля середньої школи села Райгородок Бердичівського району урочисто відкрито пам’ятник-бюст Героя Радянського Союзу Вадима Клавдійовича Олійника, який свого часу навчався у цій школі. Автор бюсту – Кізюк В.Г. На відкритті були присутні мати героя Марія Ксенофонтівна, сестра Аліма Клавдіївна, представники влади, учні школи. У 1981 році, коли у селі Райгородок була побудована та відкрита нова загальноосвітня школа, бюст В.К. Олійника та меморіальну дошку було перенесено до нової школи. Детальніше...
1965 р. —
на фасаді восьмирічної школи №13, що знаходилась по вул. Красіна (згодом тут розташовувався міжшкільний навчально-виробничий комбінат), де навчався керівник підпільної комсомольсько-молодіжної групи Володимир Завадський, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про героя-комсомольця. Напис:
"1941-1945. Здесь в 1938 г. окончил школу руководитель комсомольського подполья в период Великой Отечественной войны Завадский Владимир Юлианович. Расстрелян 18 февраля 1943 года". В тексті допущена неточність: згідно з архівними матеріалами, дата розстрілу – 22 січня 1943 р. Детальніше...
1965 р. —
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року за особливі заслуги в організації і керівництві Житомирським підпільним обкомом партії, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни секретарю Житомирського підпільного обкому КП(б)У Шелушкову Григорію Івановичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу (посмертно). Григорій Іванович Шелушков (1899-1943) – партійний функціонер, тривалий час проживав у Бердичеві, був секретарем парткому машинобудівного заводу "Прогрес", згодом – інструктором Бердичівського райкому партії. З початком Великої Вітчизняної війни Григорій Шелушков став один з організаторів та керівників підпільного і партизанського руху на Житомирщині. Створений штаб партизанського руху на чолі з Григорієм Шелушковим фактично виконував функції підпільного обкому партії. В кінці 1942 року на Житомирщині вже діяло близько 75 підпільних організацій і груп (у тому числі 12 райкомів), які об'єднували майже 2,5 тисячі осіб. Але 25 травня 1943 року провокатори видали керівників штабу ворогові. Був заарештований і Григорій Шелушков. 30 травня 1943 після жорстоких тортур у катівнях гестапо Григорій Іванович Шелушков був розстріляний. Детальніше...
1948 р. —
машинобудівний завод "Комсомолець" рапортував про виконання п'ятимісячної програми відновлення виробництва та розвитку. Піврічний план працівники заводу також виконали достроково. Додатково країні було надано 41 прес "Комсомолець", майже 10 тонн пічного литва, 12 тонн возових втулок. Продуктивність праці на одного робітника складала 142% від нормативної.
1938 р. —
рішенням судових органів засуджено до вищої міри покарання Тодоса Миколайовича Мовчанівського – засновника та першого директора Бердичівського історико-культурного заповідника, що був створений на базі будівель та споруд Кармелітського монастиря. Тодос Мовчанівський був заарештований по обвинуваченню в приналежності до української контрреволюційної організації націоналістів. Лише 12 червня 1971 року Тодоса Миколайовича Мовчанівського було реабілітовано (посмертно). Детальніше...
1923 р. —
в селі Никонівка нині Бердичівського району Житомирської області народився Кащук Аркадій Павлович (1923-1994) – педагог, директор школи №11 м. Бердичева. Ще в дитинстві Аркадій Павлович проявив неабиякі здібності до навчання. Відразу після Великої Вітчизняної війни, яку пройшов від початку та до кінця, розпочалася його педагогічна діяльність – спочатку він працює вчителем і директором Кикишівської семирічної школи Бердичівського району, а з 1962 по 1983 рік (більше двадцяти років) він працює директором восьмирічної школи №11 міста Бердичева. Багато років підряд Аркадій Кащук обирається депутатом Бердичівської міської ради народних депутатів, був головою депутатської групи мікрорайону "Загребелля". За багаторічну працю по навчанню та вихованню підростаючого покоління Аркадію Кащуку присвоєно звання Заслужений вчитель Української РСР. Детальніше...
1748 р. —
княгиня Варвара Радзивілл на спомин душі свого померлого чоловіка, власника Бердичева Миколи Радзивілла, у власних володіннях задумала побудувати нову церкву та присвятити її на честь його небесного покровителя – святителя Христова і Чудотворця Миколая, архієпископа Мир Лікійських. Цього дня вона отримала дозвіл на це, затверджений "Михайлом Прокоповичем униатским официалом". Разом з дозволом княгиня отримала і план церкви, з вівтарем на схід, як про це сама і просила. Так розпочинається історія бердичівської, ще дерев'яної, Свято-Миколаївської церкви. Детальніше...
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 459 раз
