Словосполученням, винесеним в заголовок статті, напвено, вже нікого в наш час не здивуєш.Воно звучить чи не щодня з екранів телевізорів та сторінок газет. Ось і зараз в селі Скраглівка Бердичівського району розігрується історія, закінчення якої сьогодні спрогнозувати майже неможливо.Чим вона стане для її учасників - трагедією чи фарсом теж важко передбачити, але те, що не комедією, це точно.
Отже, в понеділок перед сільською радою в Скраглівці зібрався натовп чи не в півсела. Що передувало цій сходці, і що було далі, читайте нижче.
А тепер потрібно повернутись до історії.Повністю ця історія вже описувлась на сторінках "РІО-Бердичів" два роки тому в статті "Скраглівські благодійники". Мова в ній йшла про Оксану та Олега Дідухів - керівників сільськогосподарсього підприємства, яке обробляє паї мешканців Скраглівки а також частини Гардишівки, Катеринівки та щекількох сіл.На жаль, Олега Дідуха вже немає серед нас, наступної пятниці рідні і знайомі будуть відзначати річницю з дня його смерті.
Але, для тих, хто не читав тієї статті, коротко нагадаю її.Подружжя Дідухів займалось підприємницькою діяльністю ще з девяностих років минулого століття.Спочатку привозили з Німеччини автомобілі, потім стали торгувати вживаною сільгоспотехнікою з Європи та обладнанням для тваринницьких ферм.Потім сформували власний механізований загін, який надавав послуги із збирання зернових та буряків по всй Україні.Коли господарства стали масово сіяти ріпак, який достигає майже одночасно у всіх кліматичних зонах країни, стало невигідно утримувати техніку, яка працює всього пару тижнів у рік, і підприємці задумались над зміною спецалізації.Жили вони тоді в Озадівці (хоча самі родом з Бердичева), але коли продавався тракторний стан в селі Скраглівка, вирішили викупити його. Адже техніки в них було багато, потрібна була база для її обслуговування. Тут же почали брати в оренду паї Скраглівчан та жителів сусідніх сіл.
В 2007 році вони поїхали на сільськогосподарську виставку в Ганновер, де й познайомились з німецькими бізнесменами. Ті запропонували фінанс
ову підтримку українським аграріям.Сказано - зроблено. Через деякий час в Бердичеві було зареєстровано приватне підприємство "Кароля". Причому зареєстровано на трьох осіб - Олега Дідуха (1%), Оксану Дідух (14%) та німця (85%).
А далі розповіді різних сторін кардинально різняться одна від одної.Адвокати німецьких бізнесменів стверджують, що з 2008 року Оксана Дідух, яка була призначена директорм підприємства не допускала німців до керування, а 1,5 мільйона євро інвестицій поділись не знати куди. Мало того, цю ж саму інформацію надрукувли на листівках, які роздали чи не в кожну сільську хату. Саме це і обурило селян, які зібрались в понеділок перед сільрадою, тому що знають Оксану Леонідівну не один рік, як порядну людину та добру господиню. Адже жодне прохання сільради чи жителів села не залишалось без відповіді. Лише на ремонт сільського дитячого садка подружжя Дідухів надало більше ста тисяч гривень.
З словами ж самої Оксани Леонідівни, німці надали інвестиції лише один раз, на початку спільної діяльності. Прислали сюди своїх агрономів, і саме їх вказівки виконувала і директор, і весь технічний персонал підприємства.Урожай кукурудзи виростили того року і непоганий, але хто ж міг знати, ціна на неї замість минулорічних пятисот гривень,впаде до двухсот...Фактично, інвестиції в кукурудзу того сезону перетворились в борги. Але за рахунок внутрішніх резервів українські підприємці не впадали у відчай, а знову обробляли поля, знову засівали їх, діючи тепер обачніше і розподіляючи сили по різним культурам.Брали кредити, будували склади, встановили зерноочисний комплекс (марно чекаючи лише кілька років обіцяної підтримки від обласної влади), жили і працювали,одним словом.
Ще тоді, в 2009 році німці намагались відсторонити Оксану Дідух від керівництва підприємством, але жодних юридичних приводів для цього не було, як не було потім і в 2010 році, як немає і зараз (так стверджує Оксана Леонідівна). Просто зараз у німців є дуже велика спокуса - продати одномоментно корпоративні права на оренду земельних паїв за ціною від 700 до 1000 доларів за гектар. А паїв таких у підприємства в оренді майже дві з половиною тисячі гектарів.
Тому і найняли вони тепер зубатіших адвокатів, що поборотись за ці міфічні корпоративні права. А чому міфічні? Та тому, що сьогоднішнє українське законодавство не заабороняє власникам паїв розірвати договори оренди до закінчення їх дії. Саме так і роблять сьогодні жителі Скраглівки, які масово пішли розривати договори з ПП "Кароля", щоб укласти їх потім з людьми, яких вони знають, і яким довіряють, а не з підприємствами, за якими невідомо хто стоїть.
Незрозуміло чому сторонню позицію зайняв в цьому питанні сільський голова Скраглівки. Завжди активний і наполегливий у всіх справах, тут чомусь відмовчується, віднєкується, мовляв це їх внутрішній конфлікт, я ту ні при чому, і сільрада теж. Невже забув свої слова з інтервю, коли писалась попередня, вище згадана стаття. Тоді він дякував богу, що послав в їхнє село подружжя Дідухів, які фактично відродили половину села, тому що взяли як на сезонну так і на постійну роботу більшість саме місцевих мешканців, які допомагали у всіх сільських справах і подіях. Невже він хоче щоб у село прийшли якісь "ТАКівці", як в Райгородок, де поля місцевих фермерів вони просто попересівали своєю кукурудзою. До речі,як мені розповіли знаомі з Брусилівського району, де ця ТАКО хазяйнує вже на більшості полів, тепер вони навіть не укладають угоди з усіма власниками паїв, а лише з тим, чиї ділянки знаходятьс по краях. Тим людям платять більше грошей, а тим, чиї паї всередині масивів - велику дулю.Вони вже звикли, що проти їх бритоголової охорони люди бояться виступати, і в середину масиву ніхто сторонній не зможе зайти.
Взагалі ж, розібратись у цьому конфлікті дуже непросто буде навіть найдосвідченнішим суддям, якщо до цього дійде справа. Адже законоддавство наше настільки заплутане, що приміняти його можна як завгодно. Але люди свій вибір вже зробили. Незабаром до Скраглівчан приєднаються жителі інших сіл, і переоформлять свої договори оренди, і тоді все стане на свої місця.
Але саме головне, що в сільському господарстві земля не прощає помилок і зволікань, а сьогодні - пора жнив. І якщо не зібрати врожай своєчасно, то взагалі не буде за що сперечатись. Тому сьогодні комбайнери в полях, водії за кермом, ЗОК працює, зерно в засіках. Але нічого не робиться для наступного врожаю. Адже сьогодні потрібно поля дискувати, культивувати, готувати дол посіву. Натомісь на тракторному стані в Скраглівці сьогодні як в облозі - ворота зачинені на всі засувки, охорона не покидає пости, кухарки збільшили запаси продуктів. Тут впевнені - німцям вони здаватись не будуть ні в якому разі.
РиО Бердичів
Просмотрено: 674 раз
