В якому віці громадяни нашої країни отримують паспорт? Відповідь на це питання може дати навіть першокласник. Відсвяткувавши своє 16-річчя, молоді люди поспішають до паспортного столу, аби врешті, отримати такий собі "документ дорослого". Це не дивно: невідомо чому усі ми чимдуж спішимо із дитинства. Рідко коли трапляються протилежні випадки. Як такий, що днями було зафіксовано у Бердичеві. Хоча...
Виявилося, що у жителя нашого міста, хлопця 1991 року народження, немає ні паспорту, ні ідентифікаційного коду. При чому, вони не втрачені ним, зовсім ні. Їх просто ніколи і не було.
Певно жив би собі юнак так і надалі, якби не один випадок. Сталося так, що до правоохоронних органів надійшла заява з проханням застосувати міри до сусідів, котрі порушують тишу. Відреагувавши на звернення, міліціонери виїхали за вказаною адресою. Тоді і дізналися вони, що юнак (він же - порушник) досі не має відповідних документів.
Ситуація непроста. Її було передано на розгляд адміністративної комісії. Виявилось, що у зв’язку із сімейними обставинами, проживає молодий чоловік із бабусею. Батьків у нього немає. Звісно, якби мова йшла про те, що через ряд певних вагомих причин отримати паспорт він не може, а жодна із його спроб щось змінити не увінчалася успіхом - це було б одне. Але нині не про це.
Хлопець пояснив, що дотепер він просто не мав жодної потреби у документах, працював не офіційно. Тож у даному випадку, скоріше за все, їх відсутність свідчить про звичайну лінь, котра й заважає пройти кілька обов’язкових процедур. Якщо припустити, що 16-річного юнака в силу юного віку та ще й без підтримки і контролю з боку рідних, відвідини паспортного столу та возіння із паперами щонайменше лякали, спробувати увійти в його положення можливо. Але зараз хлопцеві 22, тож з моменту його 16-го Дня народження минає ось уже восьмий рік. Погодьтеся, доросла людина здатна вирішувати такі питання самостійно.
Питання: у чому ж тоді справа? Може, не лише в ліні? Члени адміністративної комісії спробували розібратися, що до чого. Однак, зауважимо, поставити крапку у цій ситуації їм поки що не вдалося. Звісно, припущень, які б слугували поясненнями у даній справі, вистачає. От, хоча б зараз – сплатити накладений за скоєння правопорушення штраф юнак не може - немає документів. Та й з військовим обов’язком, (його, до речі, відповідно до віку хлопця, вже не те що час віддавати, вже можна було б віддати і забути) - жодних проблем.
Чи то юнак не поспішав дорослішати, вважаючи що неотримання документів продовжить його дитинство, чи хотів залишатися осторонь будь-якої відповідальності, ігноруючи встановлені законом правила, чи юнаком керувало всеохоплююче небажання поповнювати лави Збройних Сил України - наразі достеменно невідомо. Однак, можемо сказати одне: зовсім скоро він не лише вперше поставить свій підпис у власному паспорті, а й з головою порине у життєвий вир, пришвидшеними темпами надолужуючи усе, що пропустив. А стартом у доросле життя для молодого чоловіка стануть щонайменше штраф і знайомство із різноманітними структурами, зокрема - військкоматом.
РиО Бердичів
Просмотрено: 566 раз
