Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
2003 р. —
в Бердичеві по вулиці Карла Лібкнехта урочисто відкрито щойно відбудований бульвар, який відроджено на честь заслуженого тренера СРСР, Почесного громадянина міста Бердичева Віталія Олексійовича Лонського (1927-2004). Також в цей день на бульварі почесними громадянами Бердичева, молоддю та керівництвом міста було посаджено перші дерева - липи. Детальніше...
1973 р. —
згідно з рішенням виконкому міської Ради депутатів з цього дня були закриті існуючі старі кладовища по вулиці Пушкіна (російське, польське), по вулиці Леніна (єврейське) та по вулиці Рози Люксембург (Троїцьке кладовище) і надалі заборонені тут поховання. З цього ж дня відкривається нове загальноміське кладовище по вулиці Войкова, в районі будинку №92 (згодом кладовище отримало власний номер – 98) для поховання померлих усіх національностей по секторах, на які воно розділено. Перед тим декілька років працівниками міськкомунгоспу проводились підготовчі роботи, створювались окремі сектори для поховання людей різних релігійних конфесій. Утворено сектор почесних поховань, православний, римо-католицький, єврейський, військовий сектор. Згодом, з заповненням секторів та розширенням площі нового кладовища, його поділ на релігійні конфесії нівелювався, нині поховання проводяться без врахування релігійної приналежності померлих. Детальніше...
1919 р. —
основні частини Української Галицької армії (УГА) під тиском більшовицьких військ покинули Бердичів, залишивши тільки бронепоїзд та невеликий загін прикриття. Українська Галицька Армія була регулярною армією проголошеної 19 жовтня 1918 року Західноукраїнської Народної Республіки і сформувалася довкола ядра раніше існуючого у складі австро-угорської армії легіону Українських Січових Стрільців та інших українських формацій. Цікаво, що активну участь в УГА брали галицькі євреї, які сформували окрему військову одиницю, що у військових списках з'єднання значилась як "Жидівський пробойовий курінь", офіційна ж назва була "Пробойовий курінь І Корпусу Галицької Армії". У Бердичеві своєю поведінкою під час несення служби і своєю гуманністю курінь заслужив довіру населення, і командир куреня поручник С. Ляйнберг отримав від міської громадської управи повноваження провести мобілізацію єврейської молоді. Командування І Корпусу УГА дозволило мобілізацію й водночас дало час на відпочинок і переформування. Завдяки цьому курінь поповнився добровольцями – євреями та українцями.
1895 р. —
при шкіряному заводіКарла Шленкера для дітей робітників заводу відкрито однокласне третє міське училище. Училище утримувалося за рахунок коштів, які виділяв завод. В наступні роки завідуючим училища було призначено Прохора Афанасійовича Крука, який закінчив учительську семінарію у 1902 році. Законоучителем православного віросповідання був священик Григорій Степанович Левітський, який закінчив духовну семінарію. Законовчителем римо-католицького віросповідання був ксьондз Адальберт Кобець. Також вчителем в училищі працювала Вікторія Василівна Крук, яка закінчила гімназію. Училище проіснувало до революційних подій 1917 року, було ліквідоване з приходом радянської влади та подальшою націоналізацією шкірзаводу.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 387 раз
