Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
2010 р. —
в Бердичеві помер Степовий Іван Якович (1923-2010) – учасник Великої Вітчизняної війни, уродженець села Тернівка Джулинського (нині Бершадського) району Вінницької області. З початком Великої Вітчизняної війни Іван Степовий воював на Калінінському фронті, де отримав важке поранення. Згодом продовжив військову службу, Перемогу зустрів у Німеччині. З 1960 року Іван Степовий проживає у Бердичеві, з 1973 року працює у Бердичівському міському виконавчому комітеті на посаді інспектора по організації добровільних народних дружин. Іван Степовий бере активну участь у роботі ветеранської організації Бердичева, входить до складу президії міської ради ветеранів. 26 жовтня 1999 року за участь у житті міста, велику військово-патріотичну роботу, розвиток зв’язків з різними органами самоорганізації населення, зокрема організація роботи народних дружин з 1975 по 1989 роки, та з нагоди 55-ї річниці визволення України від фашистських загарбників Степовому Івану Яковичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Похований Іван Якович Степовий в Бердичеві на міському кладовищі по вулиці Войкова, в секторі почесних поховань. Детальніше...
1944 р. —
за три дні з часу звільнення Бердичева від фашистсько-німецьких загарбників відновила свою діяльність міська лікарня.
1942 р. —
в бердичівській газеті "Нова доба", що виходила в часи окупації міста німецько-фашистськими загарбниками, друкується оголошення про те, що на базі колишнього машинобудівного технікуму відкривається реміснича школа на чолі з інженером Черновим для підготовки токарів, слюсарів, столярів, модельників, електромонтерів. Приймалися до школи юнаки 15-19 років, які мали 7 класів освіти. Планувалося створити 10 фахових груп. Теоретичні заняття (2 години в день) мали проходити в приміщенні колишньої трудової школи №1 (вул. Білопільська, 30), а далі – 6 годин – це практична робота на заводі "Прогрес". Але бажаючих вчитись виявилося небагато. Лише наприкінці лютого 1942 року ледве вдалося набрати в школу 100 учнів.
1765 р. —
в цей день щорічно в Бердичеві розпочинався Йорданський ярмарок, що тривав три тижні. Проте з середини XIX століття Бердичів поступово втрачає своє економічно-промислове значення для краю і 1856 року ярмарок був переведений до Києва.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 355 раз
