Лінчувати журналіста збираються у Бердичеві

Тоді, у четвер. Мітингарі, висловивши свою позицію стосовно подій, які нині відбуваються у державі, своїм одноголосним рішенням на акції поставили перед міською радою одну єдину вимогу: звернутися з парламенту. Цитуємо в оригіналі: “Ми вимагаємо у депутатів Бердичівської міської та районної рад негайного звернення до Верховної ради з вимогами якнайшвидшого мирного врегулювання конфлікту, скасування законів, що обмежують права громадян та повернення країни до конституційного поля”. 

У свою чергу, депутати міської ради повністю виконали вимоги мітингарів, прийнявши відповідне звернення до Верховної Ради України. У ньому вони, зокрема вказали, що “Бердичівська міська рада звертається до Вас з терміновою необхідністю розгляду на позачерговій сесії Верховної Ради України, питання мирного врегулювання конфліктної ситуації, яка склалася в Україні, та посилення відповідальності посадових осіб за прийняття рішень, а також переглянути положення законів, прийнятих 16 січня 2014 року, які не відповідають Конституції України та європейським стандартам.

Застосування силових методів розв'язання конфлікту з будь-якої сторони є недопустимим. Вважаємо, що тільки мирний демократичний процес повинен бути основою вирішення даної проблеми”.

Якщо порівняти ці два тексти, вони є практично тотожними за своїм змістом.

Проте, частина страйкарів, які прийшли на сесію, не зрозуміли таких дій депутатів. Стверджували, що домагалися зовсім іншого: звернення до Президента України з вимогою відставки уряду та розпуску парламенту. Потім, правда, серед мітингарів знайшлися окремі мислячі люди. Вони звірили два тексти — власноприйнятої резолюції та рішення депутатів, і прийшли до висновку, що придертися до рішення сесії неможливо: всі вимоги виконані.

А тоді у дію вступив негласний український закон: пошук винного. Оскільки депутатів звинуватити було ні в чому, шукати почали поміж собою. І таки знайшли.

На думку окремих найбільш гарячих голів винним у всьому є депутат районної ради від колишнього “Фронту змін”, редактор одного із бердичівських видань Олександр Доманський.

Саме він став організатором мітингу у четвер, він же його вів, так само як і зачитував вищевказаний текст резолюції.

На підвищених тонах мітингарі спочатку у актовій залі міської ради, а потім і на вулиці перед мерією почали розповідати один одному все, що вони думають про Олександра Доманського. Паралельно почали з’ясовувати один у одного місце його роботи та проживання: чимало хто хоче не тільки подивитися йому у вічі, але й “поговорити по-чоловічому”. Мовляв, це він підсунув людям “не той текст резолюції”. Як наслідок, багато хто вважає себе обманутим у почуттях.

Відзначимо, що текст згаданої резолюції був зачитаний вголос на мітингу, у мегафон, та підтриманий одностайним голосуванням всіма присутніми. У тому числі і тими, хто нині хоче “розбиратися” із організаторами того мітингу.