Бердичівські прокурори бояться признатись, що вони ідуть проти народу

«Органами прокуратури Житомирської області до Житомирського окружного адміністративного суду заявлено 7 позовів щодо скасування незаконних рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих у період з 24 січня 2014 року.»
Таке повідомлення надійшло в четвер на електронну скриньку редакції газети. Чесно кажучи, спочатку ми на нього не звернули уваги, бо й раніше у повідомленнях прокурорської прес-служби було дуже мало реальної інформації, а іноді бували і прямо перекручені факти. Але після повторення цього повідомлення на одному з місцевих сайтів, все таки придивились до повідомлення ретельніше.

Після першого абзацу, процитованого вище, повідомлення складалось ще з трьох абзаців та підпису під ними:
«Заступник прокурора Житомирської області Володимир Кобернюк зауважив, що йдеться про незаконні та безпідставні рішення, прийняті міськими та районними радами щодо суспільно-політичної ситуації у державі.
Зокрема, Володимир Кобернюк зазначив: «Рішення місцевих рад стосувалися діяльності правоохоронних органів, проведення позачергових виборів, звільнення затриманих активістів та закриття стосовно них кримінальних проваджень та низки інших питань, які ніяким чином не відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування».
Заступник прокурора області також додав, що Житомирський окружний адміністративний суд заборонив головам місцевих рад підписувати та оприлюднювати такі рішення.
Прес-служба прокуратури Житомирської області
30 січня 2014 року
Конт. Тел. 0412 47 45 97
Е-mail pres@zhit.gp.gov.ua Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду »
Тобто, з цього повідомлення було незрозумілим, рішення яких саме місцевих рад області оскаржено прокуратурою. Оскільки ми, як правило, пишемо про події в Бердичеві та Бердичівському районі, тому звісно, хотіли дізнатись, чи оскаржувались рішення Бердичівської міської та районної рад, про прийняття яких ми детально писали на сайті та в газеті.
В п’ятницю після обіду до приймальні міжрайонного прокурора завітала журналістка газети і поцікавилась цими фактами. Їй абсолютно нічого не сказали.
Після цього я зателефонував до заступників міжрайонного прокурора. Один з них відповів, що це не в його компетенції і порадив звернутись до іншого заступника – Козлова Юрія Сергійовича. Той погодився надати роз’яснення, але не по телефону, бо він не був переконаний, що на іншому боці – журналіст. На це я відповів, що через п’ять хвилин буду в прокуратурі особисто, і почув ствердну відповідь.
Через п’ять хвилин я був у прокуратурі, але Юрія Сергійовича в кабінеті не виявилось, він був на аудієнції у міжрайонного прокурора. Я почекав в приймальні, і після того, як заступник вийшов від прокурора, зайшов з ним до його кабінету. Але готовність прокурорського чиновника надати роз’яснення щодо оскаржень рішень місцевих рад за ці десять-п’ятнадцять хвилин чомусь зовсім пропала. Він відмовився надавати будь-яку інформацію, посилаючись на те, що потрібно звертатись до прес-служби обласної прокуратури.
Марно я намагався довести, що зовсім нелогічно журналісту бердичівської газети стосовно подій в Бердичеві, якими займалась бердичівська прокуратура, звертатись до Житомира, але логіка в цьому відомстві, мабуть якась не така, як в нормальному світі. Мені було запропоновано лише написати інформаційний запит, і у відведений законом термін обуло обіцяно на нього відповідь.
Я, звичайно ж, написав такий запит, і можливо, чекав би з публікацією цієї замітки до отримання офіційної відповіді, але в суботу депутати міської ради підтвердили мені факт оскарження бердичівською прокуратурою їх рішення. Присутні при цьому бердичівляни порадили депутатам (всім) прийти в офіційні часи прийому міжрайонного прокурора (середа з 14.00 до 18.15) і запитати, навіщо він це зробив?

 РиО Бердичів